Володимир Гончаренко Колосок тридцять шостий цікавої топонімії черкащини

Володимир Гончаренко
Колосок тридцять шостий цікавої топонімії черкащини

НОВОСЕЛИЦЯ – село Тальнівського району. Час заснування відносять на середину 19 століття. Є згадки про нього в документах кінця 19 століття, як про хутір з кількох господарств. 1905-1907 років Новоселиця згадується, як село, жителі якого брали участь у виступах проти панів. Згадується син учительки з с. Новоселиці  Г. Г. Гаркушенко, який збунтував селян і ті зробили напад на економію, позабирали деяке майно, реманент, худобу. 1921 року в селі організовано комуну, яка в 30-роки переросла в колгосп.

Володимир Гончаренко Колосок тридцять пятий цікавої топонімії Черкащини

Володимир Гончаренко
Колосок тридцять пятий цікавої топонімії Черкащини

НОВОСЕЛИЦЯ – село Катеринопільського району. Розташоване в долині річки Розсішки, яка впадає в Гнилий Тікич, за 8 км від районного центру та за 15 км від залізничної станції Звенигородки. Перша згадка про Новоселицю стосується першої половини 18 століття. Спочатку це був хутір, який утворили вихідці із сусідніх сіл і назвали нову осаду Новоселицею, на означення нового поселення, нового села. На території Новоселиці виявлено 6 курганів скіфського часу.

Володимир ГОНЧАРЕНКО КОЛОСОК ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
КОЛОСОК ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

НОВОСЕЛИЦЯ – село Золотоніського району.

Назва села утворилася у зв’зку з переселенням сіл, які знаходилися в зоні затоплення водами Кременчуцького „рукотворного” моря в кінці 50-х років 20 століття на нове місце і розташувалося на землях Золотоніського району.

Володимир ГОНЧАРЕНКО Запам’ятайте моє „пророцтво”:

Володимир ГОНЧАРЕНКО

Запам’ятайте моє „пророцтво”: 

Запам’ятайте моє „пророцтво”: підписавши угоду з ЄС, Янукович зробить таке ж зло для України, яке зробив Горбачов для Радянського Союзу – розвалить Україну, зробить її залежною від іноземного капіталу. Покаже свою бездарність і бездарність нашої, так званої,  еліти – творити добро на власній землі і для власного народу. Європейці тільки посміються над нами дурнями. Бо він, Янукович, рубає вікно не в Європу, а допомагає вічним ворогам слов’янського люду прорубати вікно у власну домівку, тобто на Схід, щоб потім заволодіти всіма нашими  ресурсами і познущатися над українським народом. Жаль, що цього не розуміють, або їм вигідно це нерозуміти, наші „вожді”,  а за ними й оті, так звані „пересічні українці”. А вони, єесівці, нам ніби ще й роблять милість, ставлячи якісь умови, типу „звільніть воровку Юлю Тимошенко” та інші, які явно не йдуть на користь українському народу.

Володимир ГОНЧАРЕНКО,  м. Черкаси, 13 жовтня 2013 року.

Володимир Гончаренко КОЛОСОК ТРИДЦЯТЬ ТРЕТІЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир Гончаренко
КОЛОСОК ТРИДЦЯТЬ ТРЕТІЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

НОВОМАЙДАНЕЦЬКЕ – село Тальнівського району. Утворене на початку 19 століття вихідцями з с. Майданецького. Спочатку його називали просто Майданецьким за звичкою старожилів і за близькістю до с. Майданецького. Але в міру того, що одинакові назви поселень вносили плутанину при орієнтації на місцевості, вирішили назвати новостворене село Новомайданецьким. Тим більше, що сюди було перенесено й „майдан”, як місце  виробництва деревного вугілля, дьогтю, поташу. В основі назви села лежить слово „майдан”, як  відкрита місцевість, площа в лісі, та доданого до нього слова новий. Що й утворило назву новозабудованого поселення – Новомойданецького.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЮЛЯ ЗОЛОТА РУЧКА

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЮЛЯ ЗОЛОТА РУЧКА

Я б порадив  Президенту України  В.Ф. Януковичу випустити Юлію Тимошенко із в’язниці і підписати європейські домовленості про асоціацію за таких умов: якщо Європа допоможе нам повернути до бюджету України украдені Юлією Тимошенко мільярди доларів (нехай приїдуть і умовлять її це зробити). А якщо вона відмовиться так зробити, то нехай зроблять це за неї її західноєвропейські дружки і вболівальники із-за океану  – відшкодують шкоду, нанесену її злочинною діяльністю в розмірі 100 мільярдів грн. Як викуп.  По-друге:   після цього нехай вона виїжджає з України без права повернення. І по-третє: щоб вона лікувалася в зарубіжних клініках за власні  кошти, або за кошти своїх європейських друзів. Там її лікуватимуть краще без камер стеження і охорони з довіреними їй лікарями разом з керівництвом клініки «Шаріте». Радив би в такий спосіб позбутися від такої нечисті, якою є на сьогодні Юлія Тимошекно. Може,  легше дихнемо. І нам буде спокійніше, і бюджету легше, і Юлія Тимошенко буде на волі. І нехай тоді  Європа цілує свою Юлю взасос, як і кули того забажає.

Думаю, що всім від цього буде тільки краще. З Богом, Юлічко! Володимир ГОНЧАРЕНКО, м. Черкаси

Володимир ГОНЧАРЕНКО КОЛОСОК ТРИДЦЯТЬ ДРУГИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
КОЛОСОК ТРИДЦЯТЬ ДРУГИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

НОВЕ МІСТО – село Монастирищенського району. Розташоване за 1,5 км від районного центру та за 10  км  від залізничної станції Монастирище. Утворене село ще до революції вихідцями із Монастирища.

Спочатку утворилося невелике поселення на зразок хутора, а потім почало обростати новими забудовами і вже перед Великою Вітчизняною війною воно стало селом.

Новим Містом його назвали, щоб назва выдрызнялася від старого міста – Монастирища, звідки прийшли сюди поселенці. У селі був створений колгосп „Слава” та на його території було розміщено районне об’єднання „Сільгосптехніки”. 
358 жителів села брали участь  у війні, з них 177 – віддали своє життя за Батьківщину, 152 – відзначено бойовими нагородами. У Новому Місті в 1961 року встановлено обеліск Слави.

Володимир ГОНЧАРЕНКО КОЛОСОК ТРИДЦЯТЬ ПЕРШИЙ КРАЄЗНАВЧОЇ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
КОЛОСОК ТРИДЦЯТЬ ПЕРШИЙ КРАЄЗНАВЧОЇ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ ЧЕРКАЩИНИ

НОВЕ ЖИТТЯ – село Чорнобаївського району. Розташоване за 25 км від районного центру та за 30 км від залізничної станції Пальмира. Село Нове Життя виникло за радянського часу, коли були популярними назви з приставкою „нове”. Нове Життя відбивало ідеологічну суть тогочасної дійсності. У Новому Житті містилася колгоспна садиба „Пам’ять Леніна”. Нові назви намагалися пов’язати з іменами революційних вождів, борців за нову радянську владу, нове життя.

Володимир ГОНЧАРЕНКО КОЛОСОК ТРИДЦЯТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
КОЛОСОК ТРИДЦЯТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

НОВА ЯРОСЛАВКА – село Шполянського району. Засноване в кінці 19 століття. Назву дали переселенці із села Ярославки, з попереднього місця проживання, яке розташоване поруч. Це відбулося після реформи 1861 року, коли люди із основних місць проживання переселялися на відруби, утворюючи хутори під попередніми назвами. Тобто надавали назви нових поселень, добавляючи до них приставки –нова. Слово „нова” добавлене для того, щоб відрізнити його від свого тезки, старого села – Ярославки, з якого і вийшли ці нові поселенці.

Володимир ГОНЧАРЕНКО Колосок двадцять девятий цікавої топонімії Черкащини

Володимир ГОНЧАРЕНКО
Колосок двадцять девятий цікавої топонімії Черкащини

НОВА ПАВЛІВКА – село Тальнівського району. Розташоване неподалік річки Гнилого Тікичу. Назва Нова Павлівка  вказує на те, що жителі новозаснованого поселення – вихідці із вже існуючої на той час осади – Павлівки, яка в їхньому уявленні була як старе село. Тобто таке, в якому вже раніше проживали люди, але тепер його покинули й перейшли на нове місце проживання в Нову Павлівку. Нова Павлівка названа „новою” з тим, щоб відрізняти однакові за назвою поселення. Село Нова Павлівка засноване спочатку як невеликий хутір, в якому проживало кілька сімей. Поступово туди почали переселятися інші люди. І воно перетворилося в село.

Володимир ГОНЧАРЕНКО КОЛОСОК ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМИЙ КРАЄЗНАВЧОЇ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
КОЛОСОК ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМИЙ КРАЄЗНАВЧОЇ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ ЧЕРКАЩИНИ

НОВА ПАВЛІВКА – село Тальнівського району. Розташоване неподалік річки Гнилого Тікичу. Назва Нова Павлівка  вказує на те, що жителі новозаснованого поселення – вихідці із вже існуючої на той час осади – Павлівки, яка в їхньому уявленні була як старе село. Тобто таке, в якому вже раніше проживали люди, але тепер його покинули й перейшли на нове місце проживання в Нову Павлівку. Нова Павлівка названа „новою” з тим, щоб відрізняти однакові за назвою поселення. Село Нова Павлівка засноване спочатку як невеликий хутір, в якому проживало кілька сімей. Поступово туди почали переселятися інші люди. І воно перетворилося в село.

Володимир ГОНЧАРЕНКО КОЛОСОК ДВАДЦЯТЬ СЬОМИЙ ТОПОНІМІВ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
КОЛОСОК ДВАДЦЯТЬ СЬОМИЙ ТОПОНІМІВ

НОВА ДМИТРІВКА – село Золотоніського району. Розташоване за 5 км від районного центру, за 8 км від залізничної станції Золотоноша. Нова Дмитрівка виникла у першій половині 19 століття. Це село об’єднує хутори Куличевського: Мар’янівку, Гольштейна, Суровцівку та Іржавець (Мелесівку).

У списку 1834 року Новодмитрівки ще немає. Уперше згадується Нова Дмитрівка у виданні Золотоніського повітового земства за 1882 рік. Згідно з переказами село дістало назву від імені поміщика Дмитра Куличевського.

„Нова” додано, щоб відрізнити його від села Дмитрівки на річці Супої. Розповідають, що на постаменті, спорудженім Дмитровим сином на батьковій могилі, було викарбувано рік забудови осади. Після революції цей камінь нібито був перевезений на садибу сільськогоподарської школи і використаний під бюст біля входу до навчального корпусу.

Дмитро з грецької мови – наближений до Деметри, у грецькій міфології Деметра – Богиня родючості та хліборобства.

Новодмитрівський колгосп „Україна” за успіхи у розвитку сільського господарства нагороджений Малою Золотою медаллю Виставки досягнень народного господарства СРСР.  О. Т. Сологуб присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. У 1926 році створено артіль „Батрак”, 1928 – комуну „Дніпровець”. Неподалік села Нової Дмитрівки виявлено поселення доби міді та бронзи.

Володимир ГОНЧАРЕНКО КОЛОСОК ДВАДЦЯТЬ ШОСТИЙ ТОПОНІМІВ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
КОЛОСОК ДВАДЦЯТЬ ШОСТИЙ ТОПОНІМІВ

НОВА ГРЕБЛЯ – село Золотоніського району. Розташоване на Супої. Засноване в першій чверті 18 століття бунчуковим товаришем Василем Томарою на купленій ним землі.

Поетична  назва села відбиває географічні особливості місцевості. На низовині річкової долини перші поселенці насипали греблю. Звідси й назва села. Означення „нова” додано до „греблі”, щоб відрізнити нову греблю від старої, що була неподалік.

Уже в 1729 році  Нова Гребля значилася, як село. Такі назви сіл зустрічаються у Вінницькій, Київській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернігівській областях, у тому числі й на Черкащині. Є також Стара Гребля на Житомирщині, села Греблі, зокрема у Христинівському та Жашківському районах Черкащини.

Немало є на Україні населених пунктів із складними назвами. Наприклад, Кобринова Гребля у Тальнівському районі, що вказує на належність об’єкта власникові. Таке розмаїття  назв із словом гребля не випадкове. Адже гребля в селі – це важлива частина шляхів сполучення. Без неї важко обійтися мешканцям сіл. Тому в тих селах, де греблі відіграли особливо важливу роль, ними називали й самі села.

Володимир Гончаренко Резолюцыя - революцыя

Володимир Гончаренко
Резолюцыя - революцыя

РЕЗОЛЮЦІЯ

П'ятої конференції вкладників кредитних спілок  Черкаської області

«Кредитні спілки Черкащини. Компенсація вкладів та проблеми відновлення платоспроможності кредитних спілок »

м. Черкаси                                                                   11 вересня 2013 року

Учасники конференції постановили:

1. Звернутися до Верховної Ради України з вимогою:

-          Прийняти закон щодо віднесення неповернутих вкладникам кредитних спілок  коштів  до  внутрішнього  державного  боргу,  а також законодавчо передбачити   фінансування   з   державного   бюджету   повернення   коштів ошуканим членам кредитних спілок;

 -         Внести на розгляд чергової сесії Верховної Ради України питання про відшкодування збитків вкладникам кредитних спілок, виходячи з того, що свого часу Верховна Рада України, прийнявши Закон „Про кредитні спілки", не забезпечила належний контроль за їх діяльністю i не виробила механізмів захисту членів кредитних спілок. В результаті  порушуються елементарні права людини, нехтується Конституція України, зокрема, ст. 41, де чітко прописано,   що   „Ніхто   не   може   бути   протиправно   позбавлений   права власності. Право власності є непорушним". А отже, це право повинне бути захищене. Це положення Конституції узгоджується статтею 1177 Цивільного Кодексу України, згідно якої „майнова шкода, яку завдано майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка скоїла злочин, або якщо вона є неплатоспроможною".

2.   Звернутися до Kaбінету Mіністрів України, Національної Kомісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Обласної Держаної Адміністрації, Черкаської міської та Черкаської обласної рад з вимогою створити у співпраці з громадськими організаціями:

€диний реєстр ошуканих вкладників.

3.         Звернутися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері    ринків фінансових послуг з вимогою негайно вжити всіх необхідних заходів щодо відновлення діяльності та включення до реєстру фінансових установ ті кредитнні спілки, які зберегли структуру управління та мають перспективу відновлення платоспроможності.

4.         Звернутися до голів фракцій у Верховній Раді: Партії Регіонів О.С. Єфремова, Партії „Удар” В.В. Кличка, Партії «Батьківщина» А.П. Яцинюка, Партії „Свобада” О.Я. Тягнибока, Комуністичної партії України П.М. Симоненка взяти найактивнішу участь в підготовці та винесенню найближчим часом на розгляд сесії Верховної Ради України проектів законів „Про віднесення неповернутих вкладникам кредитних спілок  коштів  до  внутрішнього  державного  боргу та  законодавчого врегулювання механізмів  їх повернення” та  «Про фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок».

Голова конференції                                                                                             Мельниченко Г.П.

Секретар                                                                                                              Гончаренко В.А.

Член президії                                                                                                       Пилипенко В.М.