Володимир Гончаренко КОЗАЦЬКА ТОПОНІМІКА

Володимир Гончаренко

КОЗАЦЬКА ТОПОНІМІКА

Майже всі географічні об’єкти – гори й низовини, річки й озера, населені пункти й ліси мають свої назви. Наука, що вивчає ці назви, називається топонімікою.

Географічні назви (топоніми) утворюються або від загальних назв (апелятивів), або від власних назв (антропонімів). Певна частина географічних об’єктів має опосередковані назви. На території Черкащини значна частина топонімів сформувалася в XV-XVIII ст. Саме в цей час наш край був осередком козаччини. Згадки про події тих років є в козацьких літописах, історичних документах, у фольклорі.

Про козацький період свідчать археологічні знахідки, залишки фортець та інших укріплень. А ще про славний період в історії нашого краю свідчать топоніми. Їх поява є цілком закономірною. Отже, розглянемо ті топоніми Черкащини, що мають козацьке походження.

Володимир Гончаренко Сто девятий сніп топонімів Черкащини

Володимир Гончаренко
Сто девятий сніп топонімів Черкащини

КОЗАЦЬКА ТОПОНІМІКА

Майже всі географічні об’єкти – гори й низовини, річки й озера, населені пункти й ліси мають свої назви. Наука, що вивчає ці назви, називається топонімікою.

Географічні назви (топоніми) утворюються або від загальних назв (апелятивів), або від власних назв (антропонімів). Певна частина географічних об’єктів має опосередковані назви. На території Черкащини значна частина топонімів сформувалася в XV-XVIII ст. Саме в цей час наш край був осередком козаччини. Згадки про події тих років є в козацьких літописах, історичних документах, у фольклорі.

Про козацький період свідчать археологічні знахідки, залишки фортець та інших укріплень. А ще про славний період в історії нашого краю свідчать топоніми. Їх поява є цілком закономірною. Отже, розглянемо ті топоніми Черкащини, що мають козацьке походження

Володимир Гончаренко Сто восьмий колосок цікавої топонімії Черкащини

Володимир Гончаренко
Сто восьмий колосок цікавої топонімії Черкащини

Україну, ми повинні більше знати про її історію і духовні надбання минулого. Таким духовним джерелом є козацтво.

Козацтво є дійсно унікальним феноменом української історії. Його дослідженням займаються історики, археологи, краєзнавці, фолькльористи, етнографи. З великою цікавістю його досліджують і мовознавці, додаючи свої напрацювання до загальної скарбниці нашої духовності.

Володимир Гончаренко
Колосок сто сьомий цікавої топонімії Черкащини

НЕВМИРУЩА КОЗАЦЬКА СЛАВА

В ТОПОНІМАХ ЧЕРКАЩИНИ

Нині всім відомо, і школярам, і дорослим,  що козацтво є особливим самобутнім явищем. Що виникло воно в середньовічну добу і протягом кількох століть залишалося важливим фактором політичного, соціального і духовного життя України.

Козацгво як соціально-політичне явище справляло помітний вплив на формування української народності, розгортання національно-визвольної боротьби, в захисті населення, творення зародків української державності, розквіту самобутньої культури, звичаїв, традицій, які і понині звуться козацькими.

У цьому контексті населення Черкащини, Середнього Подніпров’я, було наймобільнішою частиною козацької держави.

Саме тут в добу першої української революції під проводом Богдана Хмельницького утворилася перша українська держава, столицею якої став Чигирин.

Наш край називають колискою українського козацтва. Адже козацьке населення Черкащини по-суті перебувало біля джерел створення  військово-політичної організації українського козацтва – Запорізької .Січі.

Володимир Гончаренко КОЛОСОК СТО ШОСТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир Гончаренко
КОЛОСОК СТО ШОСТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

КОНЕЛЬСЬКІ ХУТОРИ – Жашківського району.

Розташовані на берегах річки Конелки. Поселення відомі з другої половини 17 століття, як окремі одноосібні господарства, які виникали на вільних землях на обох берегах річки Конелки і утворили хутори. Назва – від місця розташування хуторів – поблизу річки Конелки. Звідси й Конельські хутори.

Поблизу річки Гірський Тікич розташоване і село Коритня Монастирищенського району. А тому назву села виводять від слова „корито”, яке часто вживається у значенні „русло річки”. Село утворилося з хуторів наприкінці XVIII ст. і спочатку називалося Коритнянські Хутори.

Володимир Гончаренко ВУРДОЛАКОГІМНЮК БУЗИНА ПРОТИ ШЕВЧЕНКА

Володимир Гончаренко 

ВУРДОЛАКОГІМНЮК БУЗИНА ПРОТИ ШЕВЧЕНКА

Шевченко – це ікона нашого духу, це еталон геніальності, яка не вимірюється помиями, які можуть лити такі нікчеми і покидьки, яким виявився Олесь Бузина. Зґвалтувавши свою совість, цей гівноляп своїм пасквілем посмів образити український народ, українську націю, принизити його  честь і гідність. Але він принизив своїм гівнописом не тільки українців, а й всіх добрих, працелюбних і чесних людей, за право яких боровся Шевченко. Якщо в Шевченка й були темні плями, то не буздиненкам їх помічати, бо це ті плями, які породило те спотворене прогнилою, деморалізованою частиною суспільства, тих же ґвалтівників, насильників, панів неситих. Взавтра такі, як Бузина будуть валити пам’ятники Т.Г. Шевченку, як вони валять пам’ятники Леніну. Бо хто ж, як не Ленін проклав широку дорогу для таких кріпаків, як Шевченко і підняв їх на вершину світової слави. Це радянська влада збудувала понад 1280 пам’ятників Т.Г. Шевченку. А скільки їх збудували бузинівці за роки нашої незалежності? Он вічний народний депутат Микола Томенко виступає за припинення встановлювати пам’ятники Шевченку за рахунок держави. Краще ті гроші передати на пам’ятники Томенку або ще краще розтаскати по кишенях. Бузиновурдолакотворці – це потвори, які не поважають історії власного народу, бо це Герострати духу.

Таким потворам самим собі уже потрібно накидати петлю на шию та й чіплятися до гиляки, або ще краще кулю в лоб. Бо в них отрафувалося почуття будь-якої поваги до рідного народу.. Вони це роблять із непереборної зависті за славу геніїв. Це Герострати 21 – го століття, яким нічого втрачати, бо в них втрачено все людське, добре і світле. Їх темні душі не можуть вилізти з прірви Сатани, із смітників зла і ненависті до власної історії, до валсного народу.

Володимир Гончаренко КОЛОСОК СТО ПЯТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир Гончаренко
КОЛОСОК СТО ПЯТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

КРИВЧУНКА – село Жашківського району.

Розташована за 12 км  на південний захід від райцентру і за 1,5 км  від полустанка Кривчунка залізничної лінії Козятин-Жашків. Село відоме з кінця 18 століття. Назву село дістало від своєї конфігурації, від притоки Росі – Кривниці ( так ця місцевість називається).  Зрозуміло – від слова „крива”, що знаходиться на покрученому руслі притоки. Дехто виводить назву села від рослини „кривці” (заяча крівця). У Кривчунці народилися  О. С. Левада – український письменник-драматург та С. М. Рябоконь – доктор геологічних наук.

КРИВІ КОЛІНА – село Тальнівського району. Розташоване на правому березі річки Гірського Тікичу, за 16 км  на південний схід від районного центру і 18 км від залізничної станції Тальне.  Село засноване наприкінці 17 століття. Назва села пішла від  кривих поворотів річки, які утворювали кривизну в деяких місцях, біля них і розмістилося село. Ця кривизна річкового полотна утворила навіть півострів поблизу села, за що люди  й назвали його  саме за це – Криві Коліна. На півострові, утвореному річкою Гірським Тікичем, знайдено крем’яні знаряддя праці доби неоліту, виявлено залишки поселення трипільської культури.

Володимир Гончаренко КОЛОСОК СТО ЧЕТВЕРТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир Гончаренко
КОЛОСОК СТО ЧЕТВЕРТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ
 

КОНЕЛА – село Жашківського району.

Довгий час воно називалося просто Канавою. Розташоване біля витоку невеличкої річки Конели (притоки Гірського Тікичу), на правому її березі, за 20 км на південь від районного центру і залізничної станції Жашків. Через село проходить автотраса Київ-Одеса.

Село відоме з 14 століття. Тоді воно мало назву Канави (навколо фортеці була річка і викопані глибокі рови – канави). 1925 року в селі створено  сільськогосподарську артіль „Нове життя”.

Назва села походить саме від тієї канави, про яку йдеться мова вище. Якщо виводити від слова „кон”, що означає ковбаня, яма – село на річкових ямах, ковбанях. Поступово назва села видозмінилася і з Канави перетворилося в Конелу.

Володимир Гончаренко КОЛОСОК СТО ТРЕТІЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир Гончаренко
КОЛОСОК СТО ТРЕТІЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

КРИВІ КОЛІНА – село Тальнівського району. Розташоване на правому березі річки Гірського Тікичу, за 16 км  на південний схід від районного центру і 18 км від залізничної станції Тальне.  Село засноване наприкінці 17 століття. Назва села пішла від  кривих поворотів річки, які утворювали кривизну в деяких місцях, біля них і розмістилося село. Ця кривизна річкового полотна утворила навіть півострів поблизу села, за що люди  й назвали його  саме за це – Криві Коліна. На півострові, утвореному річкою Гірським Тікичем, знайдено крем’яні знаряддя праці доби неоліту, виявлено залишки поселення трипільської культури.

 

Володимир Гончаренко
КОЛОСОК СТО ДРУГИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

 

РІЧКИ В НАЗВАХ ПОСЕЛЕНЬ

КРИВЧУНКА – село Жашківського району.

Розташована за 12 км  на південний захід від райцентру і за 1,5 км  від полустанка Кривчунка залізничної лінії Козятин-Жашків. Село відоме з кінця 18 століття. Назву село дістало від своєї конфігурації, від притоки Росі – Кривниці ( так ця місцевість називається).  Зрозуміло – від слова „крива”, що знаходиться на покрученому руслі притоки. Дехто виводить назву села від рослини „кривці” (заяча крівця). У Кривчунці народилися  О. С. Левада – український письменник-драматург та С. М. Рябоконь – доктор геологічних наук.

олодимир ГОНЧАРЕНКО КОЛОСОК СТО ПЕРШИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
КОЛОСОК СТО ПЕРШИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Хутір-Хмільна утворився з поселенців села Хмільної. Це ті, що пішли на „відруби” після реформи 1861 року. Саме тапк і утворився Хутір-Хмільна з вихідців із села Хмільної. А тому і назва його прозора і ясна – Хутір-Хмільна, утворене від перенесення назви з попереднього місця проживання.

Селище Трихуторівка, яке утворилося на початку 50 років ХХ століття, об’єднало три хутори. Трихуторівка – село Городищенського району. Нинішня назва виникла в 50-х роках 20-го століття. Воно утворене з колишніх трьох хуторів що були засновані ще у ХVII ст. і називалися за прізвищами сімей першопоселенців: Гибалів, Ільченків і Різників. Хутори, як правило носили прізвища їх засновників.

Володимир ГОНЧАРЕНКО КОЛОСОК СОТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
КОЛОСОК СОТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Великий Хутір – село Драбівського району. Розташоване на річці Золотоношці, притоці Дніпра, за 8 км від районного центру. Перша згадка про Великий Хутір припадає на 1691 рік.

Назва Великий Хутір – подвійний топонім – утворилася від двох слів „великий” і „хутір”. Назву великий додали на означення того, що він порівняно більший за інші хутори, що знаходяться поруч.

Таке моделювання назв населених пунктів з додаванням прикметників „великий” чи „малий” часто зустрічається у нашій топоніміці. Люди знаходили найпростішу ознаку, яка б відрізняла один населений пункт від іншого.

1766 року в с. Великий Хутір на землях кантакузівських маєтностей царський  уряд поселив колоністів – вихідців з „румунського народу” (волохів, болгар). Комісаром був призначений наглядач маєтностей Микита Ашанін. Через деякий час колоністів закріпачили і примусили відробляти казенну панщину. Це викликало у поселенців незадоволення. Їх боротьбою керував І. Купа.

1775 року Катерина Друга віддала Великий Хутір і його людей „со всеми принадлежностями” у володіння графа П. В. Завадовського. Останній же 1786 року переселив болгар і волохів на Катеринославщину. В селі залишилося 77 „польових вихідців, називаемых бойками”. Вони через деякий час змішалися з місцевим населенням.

Іноді на назву хутора накладалися певні ознаки: розташування хутора, розмір, особливості природи. Так, Хутір-Хмільна, засновано у другій половині ХVІІ століття в місцевості, де ріс буйний хміль. Від цього хмелю і друга частина назви, як уточнення, що хутір виник біля зарослів цієї виткої багаторічної рослини родини шовковицевих, деякі види якої використовують у пивоварінні, при виготовленні самогонки.

Володимир ГОНЧАРЕНКО КОЛОСОК ДЕВЯНОСТО ДЕВЯТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
КОЛОСОК ДЕВЯНОСТО ДЕВЯТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Каврайські Хутори – село Золотоніського району. Час заснування відносять на 1720 рік. В  документах під цим роком згадуються „ хутор... над Кавраєм”. Назва означає „хутори над Каврайцем”: Вогнівщина, Жежелівський, Загостра (Козаччина), Мукалівщина, Повстанівщина, Проценківщина, Срібрянщина.

Конельські Хутори – поселення Жашківського району. Розташовані на берегах річки Конелки. Поселення відомі з другої половини 17 століття, як окремі одноосібні господарства, які виникали на вільних землях на обох берегах річки Конелки і утворили хутори. Назва – від місця розташування хуторів – поблизу річки Конелки. Звідси й Конельські хутори.

Поселення відомі з другої половини 17 століття, як окремі одноосібні господарства, які виникали на вільних землях на обох берегах річки Конелки і утворили хутори. Назва від місця розташування хуторів – поблизу річки Конелки. Звідси й назва – Конельські Хутори.

 

Володимир ГОНЧАРЕНКО КОЛОСОК ДЕВЯНОСТО ВОСЬМИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
КОЛОСОК ДЕВЯНОСТО ВОСЬМИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Каврайські Хутори – село Золотоніського району. Час заснування відносять на 1720 рік. В  документах під цим роком згадуються „ хутор... над Кавраєм”. Назва означає „хутори над Каврайцем”: Вогнівщина, Жежелівський, Загостра (Козаччина), Мукалівщина, Повстанівщина, Проценківщина, Срібрянщина.

Конельські Хутори – поселення Жашківського району. Розташовані на берегах річки Конелки. Поселення відомі з другої половини 17 століття, як окремі одноосібні господарства, які виникали на вільних землях на обох берегах річки Конелки і утворили хутори. Назва – від місця розташування хуторів – поблизу річки Конелки. Звідси й Конельські хутори.

Володимир ГОНЧАРЕНКО КОЛОСОК ДЕВЯНОСТО СЬОМИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
КОЛОСОК ДЕВЯНОСТО СЬОМИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Хуторянин – це самостійний господар

Слово хутір є досить давнім. На Україні хутори з’явилися пізніше, ніж села. Окремі господарства, віддалені від великих поселень, називалися хуторами. Це відокремлені селянські господарства разом з садибою власника.

Таких хуторів „розмножилося” дуже багато після реформи 1961 року, а надто після Столипінської реформи 1910 року, коли селяни відділялися від общини і поселялися на своїх наділах десь далеко від основного села. А коли хутори з часом перетворювалися в села, то часто загальна назва „хутір” ставала принележністю топонімічної назви й самого поселення. Прикладом такого явища можуть бути, зокрема, села Коврайські Хутори Золотоніського, Конельські Хутори Жашківського, Великий Хутір Драбівського, Хутрі-Хмільна Канівського районів. Каврайські Хутори – село Золотоніського району.Час заснування відносять на 1720 рік. В документах під цим роком згадується „..хутор над Кавраєм”. Назва означає „хутори над Каврайцем: Вогнівщина, Жежелівський, Загостра (Козаччина), Мукалівщина, Повстанівщина, Проценківщина, Срібрянщина. Конельські Хутори – поселення Жашківського району. Розташовані на берегах річки Конелки.

Володимир ГОНЧАРЕНКО КОЛОСОК ДЕВЯНОСТО ШОСТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
КОЛОСОК ДЕВЯНОСТО ШОСТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ
 

ЗЕЛЕНА СТІНКА – урочище Тальнівського району.

Розташоване на правому березі Гірського Тікича вище Папужинець. Зелену стінку утворюють зелень дерев та стрімкі мальовничі скелі. Колись там було поселення. Від цього й назва місцевості – Зелена Стінка. Це одне з наймальовничіших місць в Тальнівському районі. На урвистих крутосхилах в 1963 році знайдено знаряддя з кремнію епохи неоліту.

Володимир ГОНЧАРЕНКО КОЛОСОК ДЕВЯНОСТО ПЯТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
КОЛОСОК ДЕВЯНОСТО ПЯТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

ВЕРШИНА-ЗГАРСЬКА – село Драбівського району. Розташоване за 12 км від районного центру. Час заснування відноситься до 17 століття, коли перші поселенці, вибравши місце для забудови житла, вирубували дерева, гілляки спалювали, а на підготовленій в такий спосіб ділянці, будувалися  на згарищі, на спаленому, вигорілому місці. За переказами, перші поселенці для забудови житла вибрали невелике підвищення – „вершину”, на якій і розпочали підготовчі роботи для забудови поселення.  А оскільки ця вершина, тобто та частина, яка йшла під забудову, згоріла, то й поселення почали називати – Вершина-Згарська, або „згоріла вершина”. Друге припущення щодо походження назви осади, що село забудоване на згорілому місці у верхній частині річки Згар.

Володимир ГОНЧАРЕНКО Цікава топонімія Черкащини

Володимир ГОНЧАРЕНКО
Цікава топонімія Черкащини

ВЕРХНЯЧКА – селище Христинівського району.

Первісна назва Яворовець. Розташоване у верхів’ї  річки Уманки (басейн Південного Бугу), за 5 км на північний схід від районного центру та залізничної станції Христинівка. Назва селища походить від місця розташування – у верхів’ї річки Уманки, тобто верхнє по річці поселення.

Територія сучасної Верхнячки була заселена людьми ще з 4 тисячоліття до н. е. Про це свідчать виявлені тут залишки поселень трипільської, білогрудівської та черняхівської культур. Заснована Верхнячка наприкінці 16 – початку 17 століття й називалася тоді Яворовцем. Ця первісна назва селища утворилася від назви дерева „явір”, яких доволі проростало в цій місцевості і з якого навіть будували житлові приміщення, хати, повітки, клуні тощо.

Перша документальна згадка про Верхнячку належить до 1646 року, коли польський магнат Калиновський віддав її у заставу разом з іншими селами за 1,5 тисячі злотих. 1664 року тут було 23 дими (двори), що платили податки. 1726 року Верхнячка перейшла у володіння польського магната Потоцького.

1768 року тут налічувалося 81 двір, а через 25 років – 141 кріпацьке господарство і 839 жителів. 1812 року у Потоцьких це село купив Ясинський. Село швидко почало зростати після того, як поміщик Ясинський 1845 року збудував тут цукроварню.

1859 року на цукроварні встановили паровий двигун. 1864 року в селі вже проживало 1381 особа. 1889 року у Верхнячці приватні підприємці з комерційною метою утворили селекційну станцію. 1902-1907 село стає центром Верхняцької волості. 1916 рік цукрозавод у Верхнячці належав австрійському капіталістові Дитріху, який утворив тут акціонерне товариство на паях з основним капіталом 600 тисяч карбованців.

1923-1927 Верхнячка – районний центр, потім увійшов до складу Христинівського району. 1 травня 1925 року на території цукрозаводу відкрито пам’ятник В. І. Леніну. Верхнячська дослідно-селекційна станція – одне з найстаріших дослідних підприємств України. 8 квітня 1971 року голові правління місцевого колгоспу „Росія”  Ф. Г. Береговому присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

Володимир ГОНЧАРЕНКО Цікава топонімія Черкащини

Володимир ГОНЧАРЕНКО
Цікава топонімія Черкащини

ТАШЛИК – село Смілянського району.

Розташоване за 35 км на південний захід від м. Сміли та за 4 км від залізничної станції Сердюківки. Назва села походить від гідроніма – однойменної річки Ташлик. За переказами, перші поселенці з’явилися в урочищі Дениси. Ташлик – слово татарське і означає „кам’янисті грунти”,  „кам’янисті місця”. Назва походить від тюркського слова „тане” – „камінь”, тобто кам’яниста місцевість. А слово „гнилий” у назві річки відображає слабку проточність води, яка місцями застоюється і „загниває”.

В Україні чимало річок носять подібну назву. В басейні річок Синюхи і Тясьмина  можна знайти річку  Плетений Ташлик, Чорний Ташлик, два Сухих Ташлики і нарешті Гнилий Ташлик, який впадає в Тясьмин.

В історичних документах знаходимо запис: „У 1843 році підприємці К. Яхненко і Ф. Симиренко спорудили перший в Україні механічний пісково-рафінадний завод у Ташлику, неподалік Сміли”. В березні 1920 року у селі засновано перше товариство спільного обробітку землі – ТСОЗ  „Червоний плуг”.  А в 1924 році створюються ще два  ТСОЗи  - „Червоний плугатар” і „Зірка”. На початку 1926 року ці товариства об’єдналися  в сільськогосподарську артіль „Нива”, яку в 1931 році було перейменовано в артіль ім. 14-річчя Жовтня.

 

Володимир ГОНЧАРЕНКО Цікава топонімія Черкащини

Володимир ГОНЧАРЕНКО
Цікава топонімія Черкащини

СКЕЛІВКА – хутір Чигиринського району. Засноване в кінці 19 століття, після реформи 1861 року. Розташоване на скелястій місцевості  з кам’яними брилами та крутими схилами. Звідси й назва – Скелівка.

Від зелені дерев та стрімких мальовничих скель, поблизу яких воно розташоване, отримало свою назву село.

Володимир Гончаренко Цікава топонімія ЧеркащинИ

 Володимир Гончаренко

Цікава топонімія ЧеркащинИ

СКАЛИВАТКА – село Звенигородського району.

Село засновано у 18 столітті. Ця назва починає бути зрозумілою для тих, хто  побував у селі. Кам’яні виходи із земної кори.

Крутими кам’янистими схилами, великими каменями село відрізняється від багатьох інших.

Ці кам’яні схили люди називають скалами. Від цих „скал” і пішла назва – Скаливатка. Суфікс –ватк(а) вказує на присутність тут великої кількості  скелястих порід у цій місцевості.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЄВРОМАЙДАНІВСЬКА ПОЕМ

Володимир ГОНЧАРЕНКО

ЄВРОМАЙДАНІВСЬКА ПОЕМА

Поема мала про мізерні опозиційні діла.

Майданівським дурисвітам

присвячується

В ЗАМІНУ ПЕРЕДМОВИ

***

І ще й на світ не народилося,

Свіжа трава не проросла,

А в нас таке щось сотворилося,

Що вся  Європа заревла.

ЄВРОПЕЙСЬКА СВЕРБЛЯЧКА

***

Буржуй не встиг піддать галопу,

Бомжі в підвалах спирт пили.

Як раптом нас в стару Європу

Європродавці потягли.

Жебрацтво скрізь, нудьга, розруха,

А хочеться ж боки чесать.

Хоч би якийсь-такий псяюха

Зміг нас в Європу записать.

І тут нагода: Вільнюс ніби

Нам відкриває двері в рай.

– Їдь, Янукович, з сілью-хлібом

Європу швидше  відкривай.

А Янукович теж телиться

Уміє краще за бомжів.

Йому Європа білолиця

Не напекла ще пирогів.

Ах,  пожили б ми хоч часину,

Поїли б з барського стола.

Так ні ж, прескурвова дитина

Назад в Росію потягла.

Якого бена ми до неї?

Вона ж привикла тільки брать,

Ми ж з європейською сім’єю

Готові вже й жебракувать.

ГОЛОВНІ КЕРМАНИЧІ МАЙДАНУ

Яцинюки, де і взялися,

Клички підводять кулаки,

Тягнибики тут піднялися,

Прийшли чесати язики.

На варварстві стоїть «Свобода»

Є де „талант” свій  проявлять.

Вони уміють „для народу”

Лиш пам’ятники руйнувать.

Бо будувать потрібно вміти,

А руйнувать – це залюбки.

Бендерою в них марять діти,

Й портрет цілують їх жінки.

ПАМ’ЯТНИК ЛЕНІНУ –

„ВИНУВАТЕЦЬ” УСІХ НАШИХ БІД

***

– Навіщо Ленін? – з гурту лине, –

Примусить ще нас працювать,

Європа ж нам мільярди кине

І будемо розкошувать.

Царя, можливо, замість Леніна,

В граніті ж він  ляка й тепер.

Який нам толк від його генія,

Не віриться, що він помер!

А раптом знов народ підніме;

І поведе на підлу рать,

На те страшне кубло зміїне,

Що вміє люд лиш грабувать.

І забере у панства злото,

Заводи й фабрики нам дасть.

А нам навіщо та робота,

З Європою нам не „пропасть”.

Зібралось в натовпі чимало,

Ще ті, що з Ющенком були.

Над пам’ятником кепкували

І раптом троси подали.

Стояли люди, як сповідники,

У бочки били та ревли.

І Леніна якісь негідники

Вже з п’єдестала потягли.

Гур-гур, і вже вождя нестало,

Не вождь, – тепер якась мара.

І варвари зареготали

І натовп заревів: Ура!

Його на шмаття розбивають,

Торгують тут же на ходу.

І ноги й руки відбивають,

Лиш мізкам ціну не складуть.

Ура! Ура! Не буде бідності,

У новий світ нас поведуть.

Не буде совісті, ні гідності –

До геїв шлях нам прокладуть.

МРІЇ МАЙДАНОТВОРЦІВ

***

Надію ми таку плекаємо,

Що буде ера вже нова.

І євро їхнє так чекаємо,

Що паморочиться голова.

Не встояли адміністрації,

Їх ледве натовп не розніс.

Все зводилося до прострації,

Усе пішло наперекіс.

І Україну цими мульками

На шмаття ділять багачі.

Бандити бродять закоулками,

Терзають вдень нас і вночі.

БАНДЮЖКИ НАПИРАЮТЬ,

А ВЛАДА ДРІМАЄ

***

Де ж Президент? – парка ми паримо,

Де влада? І куди йдемо?

Так каші, друзі, ми не зваримо,

Як спільно не заживемо.

Де спільно, там і танці водять,

А нам ділить, шматать, хватать.

Бомжі нам барикади зводять,

Аж хочеться вже реготать.

Загадити увесь Хрещатик,

Західнякам весь центр віддать! –

Комусь тут хочеться кричати,

Розумним хочеться ж ридать.

В цих діячів нема програми,

Та й глузду в головах нема.

Які їх народили мами?

Та говорить про це дарма.

ЄВРОПА ТІШИТЬСЯ

***

Європа тут розперезалась

Немов у власному дворі,

З нас дурників зробить зібралась

Із своїм прапором вгорі.

Що вам ще треба – півРосії?

Чи манну з неба задарма?

Якого ждете ви месію? –

Такого, певне, ще нема.

Одного ви вже вибирали,

Із мордою, як у хорта.

При нім ще більше грабували,

Лишилась тільки маєта.

Він особисті мав пенати,

І літаки, і кораблі,

Жили чужі тут дипломати,

І кожен з них, як пуп землі.

СЕБЕ ВИ, ДРУЗІ, НЕ ДУРІТЬ,

ВОЖДІВ МУДРІШИХ ОБЕРІТЬ!

***

На Леніна моліться, браття,

Вас Сталін від розвалу спас.

І західну, і закарпаття,

І Крим, і південь, і Донбас.

І нам ділити що – немає,

Це голоси гидких падлюк.

При купі дружба нас тримає,

Розділимось і нам каюк.

Нам не дадуть ні хліба-солі,

Ані Обама, ні Фюлє.

Отак зачахнемо поволі

Ніхто і сльози не проллє.

І не надійтеся ніколи,

На європейську, підлу рать.

Коли ми зовсім станем голі,

Вони прийдуть з нас шкури драть.

БОРІТЬСЯ, ТА НА ШАХРАЇВ

НЕ НАПОРІТЬСЯ

***

Беріться всі за власний розум,

Ідіть до світлої мети.

І українці шлях свій разом

Зуміють зоряний пройти.

Женіть негідників з престолу,

Учіться чесних обирать,

Бо з живодерами ніколи

Не будемо ми щастя мать.

І не врятують нас майдани,

Хоч крові проллємо моря.

Бо Яценюк нові кайдани

На наші руки приміря.

За ним Клички і Тягнибоки,

Корчинські, що прийшли лиш рвать.

Вони до нас ведуть Європу,

Щоб обдирать і грабувать.

Ніхто нам щастя не бажає,

Бо щастя ми самі куєм.

Бо горлохватів обираєм,

А потім гірко сльози ллєм.

Вони наб’ють свої кишені

І за кордон чухрають в мить.

І їх чомусь Європа в жмені

Охороняє і терпить.

ЄВРОПА – НАМ НЕ ДРУГ,

А СКОРІШЕ ВОРОГ

***

Бо совісті вона немає.

Отож ізвідти біди всі.

Бо наших злодіїв тримає

І все, що вкрали на Русі.

Усе, що вкрали в Україні.

Ото такі ті добряки.

Вони б зробили з нас руїни,

Так є якісь захисники.

Вони Росії ще бояться,

Бо є хоча який, а брат.

А так з нас можуть познущаться,

Щоб без війни усе забрать.

Не вірте їм – катам бездушним,

Віками йшли вони сюди.

Кріпімо дружбу непорушну.

І вистоїмо, як завжди.

Їх знаркоманений здобуток

Нам усвідомити пора.

Дадуть нам геїв, проституток,

Бо не бажають нам добра,

ПОЛІТИЧНІ ЧОВНИКИ ЄВРОПИ

РАДИ СВОЄЇ ВИГОДИ

***

І зарядили навіжені,

Ті комісари, як Фюлє.

Бридкі візити їх щоденні,

Що Україна сльози ллє.

У Міжнародний фонд вже їдуть,

Щоб в руки нас цілком прибрать.

В нас будуть снідать і обідать,

А вдома тільки ночувать.

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ

***

Їм не народ потрібний, годі,

А влада, тільки вся, сповна.

Та ви скажіть їм при нагоді,

Що Україна в нас одна.

Що Україну ми не ділим,

За долари не продамо.

Тільки скажіть ви чітко й сміло,

Що ми своє відстоїмо.

І на печі не продрімаєм,

І калачі не поїмо.

Ми збережемо все, що маєм

І здачі кожному дамо!

З щирими побажаннями

 добра і щастя українському народові

Володимир Гончаренко