Володимир ГОНЧАРЕНКО ЦІКАВА ТОПОНІМІЯ ЧЕРКАЩИНИ ЄРКИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЦІКАВА ТОПОНІМІЯ ЧЕРКАЩИНИ

ЄРКИ – селище міського типу Катеринопільського району. Розташоване в пониззі річки Шполки, яка впадає в Гнилий Тікич, за 7 км від районного центру. Селище відоме з першої чверті 18 століття. Стара назва Ярки – від характеру рельєфу в цій місцевості.

Селище лежить на ярах. Єрки – це видозміна слова ярки. Інше тлумачення назви походить від тюркського слова „ярик”, що означає „глибока ущелина, крізь яку протікає вода”. На думку деяких з них Єрки – від власного імені Ярема, Ярко.

Є й така думка стосовно походження назви селища – від архаїчної форми слова єрки, що означає невелику річкову протоку, старицю. Дослівно: „місцевість багата ярками” або  „місцевість  порізана ярками, ярами”. Єркам понад 500 років. На старому кладовищі лежать надмогильні плити. На одній з них чітко викарбувано 1529 рік поховання, що стверджує, що вже до цього тут існувало село. Навколо нього долини, яри. Звідси, певне, пішла й перша назва села Ярки, що з часом трансформувалося у Єрки.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ДЕ СТЕП ТА ДОЛИНА, ТАМ ЖИВЕ ЦІЛА РОДИНА

Володимир ГОНЧАРЕНКО

ДЕ СТЕП ТА ДОЛИНА, ТАМ ЖИВЕ ЦІЛА РОДИНА

На Правобережній Черкащині досить поширеним явищем нашого рельєфу є яри і балки. Чимало їх перейшло і в топоніміку. Наприклад, село Глибочок Тальнівського району лежить в глибокій улоговині. Від слова глибоко і назва його – Глибочок.

Назва села Єрки Катеринопільського району відома з першої чверті XVIII ст. Його стара назва Ярки, яка походить від слова „яр”. Саме на ярах і виникло це поселення. З часом воно трансформувалося в Єрки.

Володимир ГОНАРЕНКО ЦІКАВА ТОПОНІМІЯ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир ГОНАРЕНКО
ЦІКАВА ТОПОНІМІЯ ЧЕРКАЩИНИ

РУДКА – село Маньківського району. Заселення осади відносять до середини 18 століття. Рудка – це іржаве багно, болото. Саме від того, що поселення розташувалося біля такого багна, в якому поверхнева вода ніби береться іржою, утворює іржаву, руду від того воду, або як її ще називають „рудкою” і село назвали – Рудкою.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЦІКАВА ТОПОНІМІЯ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЦІКАВА ТОПОНІМІЯ

ТЕКУЧА – село Уманського району.

Розташоване на берегах  річки Ятрані та її притоки Текучої, за 25 км на південний схід від районного центру і залізничної станції Умань, за 10 км від автошляху Київ - Одеса. Село відоме з першої половини 18 століття. На території та поблизу  села  виявлено залишки  9 поселень, з низ 3 - трипільської культури, 2 – доби бронзи і  4 – черняхівської культури. Назва поселення виводиться від гідроніма – річки Текучої. За швидкоплиність течії в цьому місці.

Володимир Гончаренко ЦІКАВА ТОПОНІМІЯ

Володимир Гончаренко
ЦІКАВА ТОПОНІМІЯ

ПОТОКИ – село Катеринопільського району.

Ще називалося Мацевичова. Розташоване на правому березі річки Великої Висі, притоки річки Синюхи (басейн Південного Бугу), за 27 км від районного центру.

Перша згадка про село в документах належить до середини 18 століття. Л. Похилевич виводить походження назви Потоки від слова „потік” у формі множини – Потоки.

Перша назва – Мацевичове (від прізвища) вказує на означення місцевості, в даному випадку урочища Мацевичове, де з часом розташувався хутір під такою ж назвою, а далі й село, яке змінило свою назву на Потоки

Володимир Гончаренко
ТОПОНІМІЯ ЧЕРКАЩИНИ

ВЕЛИКИЙ РЖАВЕЦЬ –село Канівського району.

Мало кілька назв – Ржавець, Повстин (нині Полствин). Розташоване на річці Росаві, за 16 км від райцентру, за 25 від залізничної станції Таганча. В історичних документах село вперше згадується у 15 столітті. А точніше близько 1455 року, коли Київський князь Олелько Володимирович пожалував „це місто в полі на Росаві” своєму вірному слузі Олехну Сохновичу.  Із смертю  останнього чоловічого представника  цього роду, володіння Олехновичів були поділені між двома сестрами – 1498 рік. Великий Ржавець дістався Орині Сеньковій Суданській (Архів Пісоченський, стор. 400-401).

Володимир Гончаренко ГЕНІЙ

Володимир Гончаренко
ГЕНІЙ

КОРИТНЯ – село Монастирищенського району.

Розташоване  за 18 км  на північний захід від районного центру та 10 км  від залізничної станції Монастирище. Поблизу села протікає річка Гірський Тікич. А тому назву села виводять від слова „корито”, яке часто вживається у значенні  „русло річки”.

Село утворилося з хуторів наприкінці 18 століття. Спочатку воно називалося Коритнянськими хуторами.

В роки Великої Вітчизняної війни в Коритні діяли  підпільна група, очолювана П. П. Янишевським та підпільна комсомольська організація під керівництвом М. П. Прудиуса.

За досягнення у праці 58 трудівників села відзначено орденами і медалями. Телятниці П. Ф. Лазаренко присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Уродженцем  села є український поет  З. В. Гончарук .

Володимир Гончаренко РІЧКИ В НАЗВАХ ПОСЕЛЕНЬ

Володимир Гончаренко
РІЧКИ В НАЗВАХ ПОСЕЛЕНЬ

КОНЕЛЬСЬКІ ХУТОРИ – Жашківського району.

Розташовані на берегах річки Конелки. Поселення відомі з другої половини 17 століття, як окремі одноосібні господарства, які виникали на вільних землях на обох берегах річки Конелки і утворили хутори. Назва – від місця розташування хуторів – поблизу річки Конелки. Звідси й Конельські хутори.

Поблизу річки Гірський Тікич розташоване і село Коритня Монастирищенського району. А тому назву села виводять від слова „корито”, яке часто вживається у значенні „русло річки”. Село утворилося з хуторів наприкінці XVIII ст. і спочатку називалося Коритнянські Хутори.

Володимир Гончаренко РІЧКИ В НАЗВАХ ПОСЕЛЕНЬ

Володимир Гончаренко
РІЧКИ В НАЗВАХ ПОСЕЛЕНЬ

КОНЕЛЬСЬКА ПОПІВКА- село Жашківського району. Розташоване на правому березі річки Конелки, за 32 км на південь від районного центру і залізничної станції Жашків, за 2 км від автотраси Київ-Одеса. Час заснування села відносять до 17 століття.

Назва походить від близькості до селища Конели та слова піп, священик, виходець із села Конела, який поселився на хуторі, навколо якого почало утворюватися село. Невдовзі він організував там приход і в невеликій хатині влаштував церкву.

Від слів Конельський піп і утворилася назва Конельська Попівка. За іншими переказами – тут були землі Конельського попа, на яких почали селитися люди. Вони й назвали своє поселення – Конельська Попівка, на означення того, що землі на яких вони поселилися, належать Конельському попові.

Однак, найімовірніше, що назва цього населеного пункту виникла внаслідок існування попівського урочища біля річки Конелки, до яких відносилася і частина самої річки. Тобто попівські землі біля річки Конелки. Конельська Попівка – біля рычки Конелки попівські землі, попівські угіддя. У Конельській Попівці виявлено залишки поселення  доби пізньої бронзи та черняхівської культури.

Володимир Гончаренко РІЧКИ В НАЗВАХ ПОСЕЛЕНЬ

Володимир Гончаренко
РІЧКИ В НАЗВАХ ПОСЕЛЕНЬ

КОНЕЛА – село Жашківського району.

Довгий час воно називалося просто Канавою. Розташоване біля витоку невеличкої річки Конели (притоки Гірського Тікичу), на правому її березі, за 20 км на південь від районного центру і залізничної станції Жашків. Через село проходить автотраса Київ-Одеса.

Село відоме з 14 століття. Тоді воно мало назву Канави (навколо фортеці була річка і викопані глибокі рови – канави). 1925 року в селі створено  сільськогосподарську артіль „Нове життя”.

Назва села походить саме від тієї канави, про яку йдеться мова вище. Якщо виводити від слова „кон”, що означає ковбаня, яма – село на річкових ямах, ковбанях. Поступово назва села видозмінилася і з Канави перетворилося в Конелу.

Володимир Гончаренко Річки в назвах поселень

Володимир Гончаренко
Річки в назвах поселень

КРИВІ КОЛІНА – село Тальнівського району. Розташоване на правому березі річки Гірського Тікичу, за 16 км  на південний схід від районного центру і 18 км від залізничної станції Тальне.  Село засноване наприкінці 17 століття. Назва села пішла від  кривих поворотів річки, які утворювали кривизну в деяких місцях, біля них і розмістилося село. Ця кривизна річкового полотна утворила навіть півострів поблизу села, за що люди  й назвали його  саме за це – Криві Коліна. На півострові, утвореному річкою Гірським Тікичем, знайдено крем’яні знаряддя праці доби неоліту, виявлено залишки поселення трипільської культури.

Володимир Гончаренко РІЧКИ В НАЗВАХ ПОСЕЛЕНЬ

Володимир Гончаренко
РІЧКИ В НАЗВАХ ПОСЕЛЕНЬ

РІЧКИ В НАЗВАХ ПОСЕЛЕНЬ

КРИВЧУНКА – село Жашківського району.

Розташована за 12 км  на південний захід від райцентру і за 1,5 км  від полустанка Кривчунка залізничної лінії Козятин-Жашків. Село відоме з кінця 18 століття. Назву село дістало від своєї конфігурації, від притоки Росі – Кривниці ( так ця місцевість називається).  Зрозуміло – від слова „крива”, що знаходиться на покрученому руслі притоки. Дехто виводить назву села від рослини „кривці” (заяча крівця). У Кривчунці народилися  О. С. Левада – український письменник-драматург та С. М. Рябоконь – доктор геологічних наук.

Володимир Гончаренко Червона Слобода

Володимир Гончаренко
Червона Слобода

ЧЕРВОНА СЛОБОДА (до Жовтневої революції – Цісарська Слобідка, Царська Слобідка) – село Черкаського району  Розташоване на правому березі Дніпра і Кременчуцького водоймища, за 9 км на схід від районного та обласного центру. Тут пролягає шлях Черкаси-Чигирин. Село в 17 столітті заснували селяни-втікачі. Спочатку вони назвали його Сикавою. Сикавою в цих місцях називали бузину, яка густо росла понад берегом. Сикавкою в народі ще називають лікарську рослину – болиголов плямистий. Вживають як болетамувальний, протисудомний і кровоспинний засіб, а також для лікування раку молочної залози, при недокрів’ї, судомистому кашелі, сильних болях в шлунку й кишечнику та інших захворюваннях.

Назву поселення „Сикава” окремі краєзнавці пов’язують з „сикво” – дрібною рибою родини коропових. Нібито така риба водилася в тутешніх заплавах.

Коли поселенню було надано статус „Слобідки”, - почало воно називатися Цісарською Слобідкою. 1913 року Російська імперія широко відзначала 300-річчя династії Романових біля волості на майдані було встановлено пам’ятник Олександру Третьому, а село перейменоване на Царську Слободу. Через чотири роки царське самодержавство було повалене і назву Царська замінили на Червону, в розумінні „радянську, вільну, народну” Слободу. Так вона стала Червоною Слободою.

1921 року частина бідняків і батраків створили комуну „Мурав’їще”. Весною 1930 року утворили чотири колгоспи. 13 грудня 1943 року село було визволене від німецьких окупантів Радянською Армією. Колгосп ім. В. І. Леніна об’єднав Змагайлівку й Червону Слободу, що вже на той час мав мільйонні доходи. В Червоній Слободі народився, працював і жив Герой Соціалістичної Праці – колишній голова колгоспу О. М. Супрун. Біля Червоної Слободи виявлено поселення та могильник черняхівської культури.