Червона Слобода
ЧЕРВОНА СЛОБОДА (до Жовтневої революції
– Цісарська Слобідка, Царська Слобідка) – село Черкаського району Розташоване на правому березі Дніпра і
Кременчуцького водоймища, за 9
км на схід від районного та обласного центру. Тут
пролягає шлях Черкаси-Чигирин. Село в 17 столітті заснували селяни-втікачі.
Спочатку вони назвали його Сикавою. Сикавою в цих місцях називали бузину, яка
густо росла понад берегом. Сикавкою в народі ще називають лікарську рослину –
болиголов плямистий. Вживають як болетамувальний, протисудомний і кровоспинний
засіб, а також для лікування раку молочної залози, при недокрів’ї, судомистому
кашелі, сильних болях в шлунку й кишечнику та інших захворюваннях.
Назву
поселення „Сикава” окремі краєзнавці пов’язують з „сикво” – дрібною рибою
родини коропових. Нібито така риба водилася в тутешніх заплавах.
Коли
поселенню було надано статус „Слобідки”, - почало воно називатися
Цісарською
Слобідкою. 1913 року Російська імперія широко відзначала 300-річчя
династії Романових біля волості на майдані було встановлено пам’ятник
Олександру Третьому, а село перейменоване на Царську Слободу. Через
чотири роки царське самодержавство було повалене і назву Царська замінили на Червону,
в розумінні „радянську, вільну, народну” Слободу. Так вона стала Червоною
Слободою.
1921 року
частина бідняків і батраків створили комуну „Мурав’їще”. Весною 1930 року
утворили чотири колгоспи. 13 грудня 1943 року село було визволене від німецьких
окупантів Радянською Армією. Колгосп ім. В. І. Леніна об’єднав Змагайлівку й Червону
Слободу, що вже на той час мав мільйонні доходи. В Червоній Слободі
народився, працював і жив Герой Соціалістичної Праці – колишній голова колгоспу
О. М. Супрун. Біля Червоної Слободи виявлено поселення та могильник черняхівської
культури.
Немає коментарів:
Дописати коментар