Володимир Гончаренко КОЛОСОК СТО ШОСТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир Гончаренко
КОЛОСОК СТО ШОСТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

КОНЕЛЬСЬКІ ХУТОРИ – Жашківського району.

Розташовані на берегах річки Конелки. Поселення відомі з другої половини 17 століття, як окремі одноосібні господарства, які виникали на вільних землях на обох берегах річки Конелки і утворили хутори. Назва – від місця розташування хуторів – поблизу річки Конелки. Звідси й Конельські хутори.

Поблизу річки Гірський Тікич розташоване і село Коритня Монастирищенського району. А тому назву села виводять від слова „корито”, яке часто вживається у значенні „русло річки”. Село утворилося з хуторів наприкінці XVIII ст. і спочатку називалося Коритнянські Хутори.

Володимир Гончаренко ВУРДОЛАКОГІМНЮК БУЗИНА ПРОТИ ШЕВЧЕНКА

Володимир Гончаренко 

ВУРДОЛАКОГІМНЮК БУЗИНА ПРОТИ ШЕВЧЕНКА

Шевченко – це ікона нашого духу, це еталон геніальності, яка не вимірюється помиями, які можуть лити такі нікчеми і покидьки, яким виявився Олесь Бузина. Зґвалтувавши свою совість, цей гівноляп своїм пасквілем посмів образити український народ, українську націю, принизити його  честь і гідність. Але він принизив своїм гівнописом не тільки українців, а й всіх добрих, працелюбних і чесних людей, за право яких боровся Шевченко. Якщо в Шевченка й були темні плями, то не буздиненкам їх помічати, бо це ті плями, які породило те спотворене прогнилою, деморалізованою частиною суспільства, тих же ґвалтівників, насильників, панів неситих. Взавтра такі, як Бузина будуть валити пам’ятники Т.Г. Шевченку, як вони валять пам’ятники Леніну. Бо хто ж, як не Ленін проклав широку дорогу для таких кріпаків, як Шевченко і підняв їх на вершину світової слави. Це радянська влада збудувала понад 1280 пам’ятників Т.Г. Шевченку. А скільки їх збудували бузинівці за роки нашої незалежності? Он вічний народний депутат Микола Томенко виступає за припинення встановлювати пам’ятники Шевченку за рахунок держави. Краще ті гроші передати на пам’ятники Томенку або ще краще розтаскати по кишенях. Бузиновурдолакотворці – це потвори, які не поважають історії власного народу, бо це Герострати духу.

Таким потворам самим собі уже потрібно накидати петлю на шию та й чіплятися до гиляки, або ще краще кулю в лоб. Бо в них отрафувалося почуття будь-якої поваги до рідного народу.. Вони це роблять із непереборної зависті за славу геніїв. Це Герострати 21 – го століття, яким нічого втрачати, бо в них втрачено все людське, добре і світле. Їх темні душі не можуть вилізти з прірви Сатани, із смітників зла і ненависті до власної історії, до валсного народу.

Володимир Гончаренко КОЛОСОК СТО ПЯТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир Гончаренко
КОЛОСОК СТО ПЯТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

КРИВЧУНКА – село Жашківського району.

Розташована за 12 км  на південний захід від райцентру і за 1,5 км  від полустанка Кривчунка залізничної лінії Козятин-Жашків. Село відоме з кінця 18 століття. Назву село дістало від своєї конфігурації, від притоки Росі – Кривниці ( так ця місцевість називається).  Зрозуміло – від слова „крива”, що знаходиться на покрученому руслі притоки. Дехто виводить назву села від рослини „кривці” (заяча крівця). У Кривчунці народилися  О. С. Левада – український письменник-драматург та С. М. Рябоконь – доктор геологічних наук.

КРИВІ КОЛІНА – село Тальнівського району. Розташоване на правому березі річки Гірського Тікичу, за 16 км  на південний схід від районного центру і 18 км від залізничної станції Тальне.  Село засноване наприкінці 17 століття. Назва села пішла від  кривих поворотів річки, які утворювали кривизну в деяких місцях, біля них і розмістилося село. Ця кривизна річкового полотна утворила навіть півострів поблизу села, за що люди  й назвали його  саме за це – Криві Коліна. На півострові, утвореному річкою Гірським Тікичем, знайдено крем’яні знаряддя праці доби неоліту, виявлено залишки поселення трипільської культури.

Володимир Гончаренко КОЛОСОК СТО ЧЕТВЕРТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир Гончаренко
КОЛОСОК СТО ЧЕТВЕРТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ
 

КОНЕЛА – село Жашківського району.

Довгий час воно називалося просто Канавою. Розташоване біля витоку невеличкої річки Конели (притоки Гірського Тікичу), на правому її березі, за 20 км на південь від районного центру і залізничної станції Жашків. Через село проходить автотраса Київ-Одеса.

Село відоме з 14 століття. Тоді воно мало назву Канави (навколо фортеці була річка і викопані глибокі рови – канави). 1925 року в селі створено  сільськогосподарську артіль „Нове життя”.

Назва села походить саме від тієї канави, про яку йдеться мова вище. Якщо виводити від слова „кон”, що означає ковбаня, яма – село на річкових ямах, ковбанях. Поступово назва села видозмінилася і з Канави перетворилося в Конелу.

Володимир Гончаренко КОЛОСОК СТО ТРЕТІЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир Гончаренко
КОЛОСОК СТО ТРЕТІЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

КРИВІ КОЛІНА – село Тальнівського району. Розташоване на правому березі річки Гірського Тікичу, за 16 км  на південний схід від районного центру і 18 км від залізничної станції Тальне.  Село засноване наприкінці 17 століття. Назва села пішла від  кривих поворотів річки, які утворювали кривизну в деяких місцях, біля них і розмістилося село. Ця кривизна річкового полотна утворила навіть півострів поблизу села, за що люди  й назвали його  саме за це – Криві Коліна. На півострові, утвореному річкою Гірським Тікичем, знайдено крем’яні знаряддя праці доби неоліту, виявлено залишки поселення трипільської культури.

 

Володимир Гончаренко
КОЛОСОК СТО ДРУГИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

 

РІЧКИ В НАЗВАХ ПОСЕЛЕНЬ

КРИВЧУНКА – село Жашківського району.

Розташована за 12 км  на південний захід від райцентру і за 1,5 км  від полустанка Кривчунка залізничної лінії Козятин-Жашків. Село відоме з кінця 18 століття. Назву село дістало від своєї конфігурації, від притоки Росі – Кривниці ( так ця місцевість називається).  Зрозуміло – від слова „крива”, що знаходиться на покрученому руслі притоки. Дехто виводить назву села від рослини „кривці” (заяча крівця). У Кривчунці народилися  О. С. Левада – український письменник-драматург та С. М. Рябоконь – доктор геологічних наук.

олодимир ГОНЧАРЕНКО КОЛОСОК СТО ПЕРШИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
КОЛОСОК СТО ПЕРШИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Хутір-Хмільна утворився з поселенців села Хмільної. Це ті, що пішли на „відруби” після реформи 1861 року. Саме тапк і утворився Хутір-Хмільна з вихідців із села Хмільної. А тому і назва його прозора і ясна – Хутір-Хмільна, утворене від перенесення назви з попереднього місця проживання.

Селище Трихуторівка, яке утворилося на початку 50 років ХХ століття, об’єднало три хутори. Трихуторівка – село Городищенського району. Нинішня назва виникла в 50-х роках 20-го століття. Воно утворене з колишніх трьох хуторів що були засновані ще у ХVII ст. і називалися за прізвищами сімей першопоселенців: Гибалів, Ільченків і Різників. Хутори, як правило носили прізвища їх засновників.