Володимир ГОНЧАРЕНКО БАНДОКРАТИ АБО КУЛЯВЛОБІВЦІ

Володимир ГОНЧАРЕНКО

БАНДОКРАТИ АБО КУЛЯВЛОБІВЦІ

Скільки гвалту і крику розвели наші політикани навколи євроінтеграції. А вона і виїденого яйця не варта. Бо кому вона потрібна. 99 відсотків громадян України – це жебраки, які не те, що в Європу, вони до рідного батька на село не можуть поїхати, бо намає за що. Та й немає чим. Бо до багатьох сіл добратися немає чим. Автобусне сполучення ледве тліє. Наприклад, якщо до Лебедина Шполянського району що на Черкащині при радянській владі ходило два автобуси через кожну годину, то зараз відмінили взагалі і люди доїжджають Журавським, який іде через Лебедин один раз на добу.

А якщо ще на повну силу запрацюють тарифи, то вже й голодомором запахне. А там і геноцид проти власного народу розпочнеться. Хоч і зараз багатьом доводиться сухарі гризти, якщо вони ще є.

Майдан, увійде в нашу історію як кривавий майдан, а революція гідності уже в людей асоціюється з революцією Підлості або ще краще з революцію Бідності, революцією Негідності. Як тільки не називають цю європоамериканську аферу.

Відкрийте Інтернет на кровожадібному афоризмі Яценюка „Якщо куля в лоб, то куля в лоб” і ви побачите це людиноненависне обличчя Яценюка, який будь-якою ціною прагне влади, спекулюючи і батьками, і дітьми. І він це доказав на практиці, коли доп’явся до прем’єрського крісла. За олдин рік увійшов у кагорту мільярдерів і радісно відсвяткував свій перший мільярд. Просто геніальні „революціонери”. В той час як Ленін віддав батьківські помістя робітникам і селянам. Воістину разюча різниця.

БАНДОКРАТИ АБО КУЛЯВЛОБІВЦІ

БАНДОКРАТИ АБО КУЛЯВЛОБІВЦІ

Скільки гвалту і крику розвели наші політикани навколи євроінтеграції. А вона і виїденого яйця не варта. Бо кому вона потрібна. 99 відсотків громадян України – це жебраки, які не те, що в Європу, вони до рідного батька на село не можуть поїхати, бо намає за що. Та й немає чим. Бо до багатьох сіл добратися немає чим. Автобусне сполучення ледве тліє. Наприклад, якщо до Лебедина Шполянського району що на Черкащині при радянській владі ходило два автобуси через кожну годину, то зараз відмінили взагалі і люди доїжджають Журавським, який іде через Лебедин один раз на добу.

А якщо ще на повну силу запрацюють тарифи, то вже й голодомором запахне. А там і геноцид проти власного народу розпочнеться. Хоч і зараз багатьом доводиться сухарі гризти, якщо вони ще є.

Майдан, увійде в нашу історію як кривавий майдан, а революція гідності уже в людей асоціюється з революцією Підлості або ще краще з революцію Бідності, революцією Негідності. Як тільки не називають цю європоамериканську аферу.

Відкрийте Інтернет на кровожадібному афоризмі Яценюка „Якщо куля в лоб, то куля в лоб” і ви побачите це людиноненависне обличчя Яценюка, який будь-якою ціною прагне влади, спекулюючи і батьками, і дітьми. І він це доказав на практиці, коли доп’явся до прем’єрського крісла. За олдин рік увійшов у кагорту мільярдерів і радісно відсвяткував свій перший мільярд. Просто геніальні „революціонери”. В той час як Ленін віддав батьківські помістя робітникам і селянам. Воістину разюча різниця.

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ІСТОРІЯ - ЦЕ МИ РАЗОМ З ВАМИ! ЛЮБІТЬ ІСТОРІЮ, ЯК САМИХ СЕБЕ!
МОЇ АФОРИЗМИ ПРО ІСТОРІЮ І РІДНИЙ КРАЙ. 

Створюючи духовні та матеріальні цінності, народ свято береже їх, передаючи із роду в рід, від одного покління до іншого всю красу свого існування, всю геніальність своєї поетичної творчості, всю багатогранність своїх діянь і невичерпне багатство свого побуту.

З молоком матері кожен з нас засвоює любов до рідного краю, до рідної природи, в лоні якої ми виростаємо і разом з нами виростає велика і незборима любов до Батьківщини.

І чи не найгеніальнішим  символом нашого буття поруч із словом „мати” стоїть назва рідого села чи міста, в якому ми народилися і відчули справжню силу рідної землі, Бо вони є не тільки колискою твого роду, а одним із найглибинніших початків нашого існування, джерелом і філософією життя цілих поколінь.

Черкащина багата історичними подіями. В її лоні виростали  справжні борці за кращу долю народу, генії духу, створювалися неповторні архітектурні, літературні та мистецькі пам’ятки.

Все, що створене мудрим розумом і золотими руками талановитих людей попередніх поколінь, становить сьогодні неперевершені духовні цінності і красу нашого буття і повинне бути збережене на довгі роки і передане в усій повноті майбутнім поколінням.

Необхідно увічнити  всю гаму творчого генія народу, передати кращі зразки майбутнім поколінням, щоб вони усвідомлювали всю важливість нашого життя на цій землі, щоб пам’ятали, що їхні батьки жили тут чесним і повноцінним життям.

Ось для цього й встановлюються пам’ятники, стели, обеліски, монументи, створюються музеї, картинні галереї, ретельно оберігаються історичні та архітектурні пам’ятки.

Є вони в кожному селі, в кожному місті. Це наша пам’ять, це символи нашого славного, легендарного минулого. І наше завдання свято їх  берегти, пам’ятаючи з якого ми роду-племені.

 Володимир Гончаренко

Володимир ГОНЧАРЕНКО

НА МЕЖІ ЖИТТЯ І СМЕРТІ

ІРКЛІЇВ

Іркліїв – село Чорнобаївського району. Лежить на автотрасі Київ-Дніпропетровськ, за 16 км на південь від районного центру та за 30 км від залізничної станції Золотоноша.

Сучасний Іркліїв засновано 1601 року. У ньому шукали притулку ті, хто тікав від унії та соціально-економічного гноблення шляхти. 1616 року в містечку налічувалося 300 козацьких хат і 20 „послушних”. А люстрація 1628 року  називає вже  400 козацьких дворів і 50 „послушних”, залежних від феодала.

Тут стояв замок, обнесений високим дубовим частоколом і трьома земляними валами. Мешканці мусили „кінно й оружно”  виконувати військову повинність, оскільки Ірклій був природною фортецею, що охороняла прикордонні землі Лівобережної України від наскоків кримських і ногайських татар.

Уже в 1620 році польський король  Сигізмунд Третій подарував  цю фортецю  князеві К. Вишневецькому. А невдовзі містечко перейшло в спадок Я. Вишневецькому. Назву виводять від тюркського слова, що означає  „затримувати”, „стояти”, „застоюватися”. Дослівно: „Річка зі спокійною течією”.

Існує легенда, яка тісно пов’язана з походженням назви села. В ній говориться про те, що воєвода князя Київської Русі Ярослава Мудрого – Ірклій заснував тут фортецю, що з часом отримала назву за ім’ям засновника – Ірклій”.

Далі є переказ, що вона була знищена разом з поселеннями, що виникли навкруги, зокрема Загородище.

ОСТРОЖАНИ

Острожани – село Жашківського району. Розташоване на берегах річки Гірського Тікичу, за 26 км на південь від районного центру та залізничної станції Жашків, за 5 км від автотраси  Київ-Одеса. Село виникло у другій половині 17 століття.

Назва його походить від слів „Острови” і „Сторожа”. На островах були розташовані козацькі  сторожові пости для охорони від нападу турецьких загарбників. Якщо вникнути уявно у корінь назви, то звучатиме так: (Острож) плюс (-ани), тобто, Острог – від давньоруського „острог” – частокіл, огорожа з дерев’яних укріплень. Тобто ті, що живуть в містечку, обгородженому частоколом

За іншою версією, отримало свою назву від того, що воно свого часу було укріплене великими загостреними кілками, тобто від слова „острий”, „гострий”, „загострений”. Звідси й назва Острожани. У цьому місці, обгородженому закопаними впритул у землю і загостреними угорі стовпами, і ховалося населення від непрошених пришельців.

Володимир ГОНЧАРЕНКО Черкащину любіть, бо це ваш рідний край..

Володимир ГОНЧАРЕНКО

Черкащину любіть, бо це ваш рідний край..

Цей екскурс в історію краю нам потрібний, щоб ми краще зрозуміли, які привнесення історичного плану відбувалися і впливали на формування топонімів Шевченкового краю від давнини до сьогодення.

Майже всі географічні об’єкти, що нас оточують, мають свої назви.

Наука, що їх вивчає, називається топоніміка (від грецького topos – „місце, місцевість”  і  „onima” – „ім’я”).

Топоніміка – складова частина ономастики, галузь лінгвістики, що вивчає історію створення, змін і функціонування географічних назв, тобто розділу мовознавства, що вивчає власні назви. Крім цього, існує ще термін топонімія. Він означає сукупність географічних назв певної території.

Топонімічні назви утворюються або від загальних назв – апелятивів, або від власних назв – антропонімів (імен, прізвищ), гідронімів (водних об’єктів), від назв птахів – зоонімів, значна частина їх мають опосередковані назви.

Окремі класи топонімів мають свої позначення. Назви населених пунктів називаються ойконімами, від грецького oikos – житло, домівка; назви гір – оронімами, із грецького oros – гора; назви річок – гідронімами, із грецької  hydor – вода; назви міських об’єктів –урбанонімами, із лат. urbanus – міський; назви вулиць – годонімами, із грецької hodos – шлях, дорога, вулиця; назви площ – агоронімами, із грецької ahora – площа; назви шляхів сполучення – дромонімами, із грецької dromos – біг, рух шлях; назви невеликих населених пунктів –мікротопоніми, із грецької – mikros – малий + топонім.

Володимир Гончаренко

• Черкащину любіть, бо це ваш рідний край

Володимир Гончаренко

Черкащину любіть, бо це ваш рідний край