КОЛОСОК СОРОК ПЯТИЙ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ
ЦІ ПРЕКРАСНІ СЛОБОДИ І СЛОБІДКИ
Хутори або
села, які отримували пільги на певний період за домовленістю з землевласником,
називалися слободами. Це були поселення в Київській Русі, на Україні в Х1-ХУ111
століттях, жителі яких тимчасово звільнялися від феодальних повинностей і
податків, або частина міста, квартал, де жили люди однієї професії,
національності і т. ін. Невеликі Слободи називалися Слобідками.
Багато таких слобод і слобідок існувало й у нашому краї.
Збереглося це
слово і в назвах поселень. Донині існують Бубнівська Слобідка Золотонішського,
Вільшана-Слобідка
та Корожова Слобода Уманського і Червона Слобода Черкаського
районів.
БУБНІВСЬКА СЛОБІДКА – с. Золотоніського району. Лежить у долині
Дніпра, за 40 км
від районного центру, за 9 км
від залізничної станції Гладківщина. Уперше село згадується в 40-х роках 17
століття. Занесене воно на
карті Г.Л. де Боплана (1650). Назва
вказує на те, що першими поселенцями тут були вихідці з містечка Бубнова.
За іншою версією в основі назви
лежить два слова: прізвище Бубнов, яке наклалося на назву села, і „слобідка”,
на означення того, що поселення свого часу було звільнене на 20 років від
податків. І почало називатися „Слобідкою”, тобто „вільним”.
Разом ці слова дали назву селу – Бубнова Слобідка. Це означає, що
ця „Слобідка” була колись заснована
першим поселенцем козаком Бубновим. 1666 року його жителі
приєдналися до повстання Переяславського полку. 1693 року козаки на чолі з сотником
Денисом Деркачем хоробро билися з татарами на річці Кодимі у складі
тритисячного загону Семена Палія, наступного року разом з 20-ти тисячним
козацьким загоном на Білгородщині.
1905 року в Бубновій
Слобідці відбулися селянські виступи проти поміщиків. 568 жителів села
захищали Батьківщину від німецько-фашистських загарбників, з них 213
нагороджено орденами й медалями. В пам’ять про 312 загиблих односельців
встановлено пам’ятник. На околиці села збереглося городище періоду Київської
Русі.
Немає коментарів:
Дописати коментар