Володимир ГОНЧАРЕНКО ЩИРІ СЛОВА ДРУЖБИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЩИРІ СЛОВА ДРУЖБИ

92

Зникає й те, чим так я дорожу

І сонце вже скотилось за межу.

Є часу плин, а з ним одна морока

Однак я правдою найбільше дорожу.

Володимир ГОНЧАРЕНКО МІЙ РІДНИЙ КРАЙ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
МІЙ РІДНИЙ КРАЙ

ЗА ЛІСАМИ, ЗА ДОЛАМИ

Село Заліське Тальнівського району до другої половини XVIII ст. звалося Юзефівкою. Нова назва від того, що село розташоване за лісом.

Володимир ГОНЧАРЕНКО МОЯ РІДНА ЧЕРКАЩИНА

Володимир ГОНЧАРЕНКО
МОЯ РІДНА ЧЕРКАЩИНА

ГЛИНЧА – село Канівського району. Засноване в кінці 18 століття. Назва села походить від глинистої місцевості, зокрема від слова глина - характерної осадової породи. Навкруги багато глини. Ойконім означає: „Поселення на глинистій землі”.

Назву, очевидно було дано жителям місцевості, які, на відміну від інших поселень, хати будували з глини, хоч навколо були ліси. Жителів села називали ще глинчаками, такими, що живуть серед глини, багато глини  використовують в господарській діяльності.

Володимир ГОНЧАРЕНКО МОЯ ЛЮБОВ - ЧЕРКАЩИНА

Володимир ГОНЧАРЕНКО
МОЯ ЛЮБОВ - ЧЕРКАЩИНА

ГЛИНКА (до 1917 року, нині Нагірна) – село  Жашківського району. Розташоване за 18 км на південний схід від районного центру та залізничної станції Жашків, за 3 км від шосейної дороги Жашків-Черкаси.

Село відоме з 18 століття. Назва села - від глинистої місцевості. Поблизу села було глинище або глинярня. Глинка використовувалася для опорядження сільських приміщень. Деякі краєзнавці вважають, що назва села могла піти від першої хати, яка була збудована  з глиняного саману, тобто вальків, які робили з глини, домішуючи до неї солому. Таке приміщення було теплим і міцним. В селі й до нинішнього часу практикують використання такого матеріалу для будівництва хат, повіток, інших господарських приміщень.

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЧЕРКАЩИНА - МОЯ ЛЮБОВ

ПІЗНАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ ЧЕРКАЩИНУ

ГЛИНКА (до 1917 року, нині Нагірна) – село  Жашківського району. Розташоване за 18 км на південний схід від районного центру та залізничної станції Жашків, за 3 км від шосейної дороги Жашків-Черкаси.

Село відоме з 18 століття. Назва села - від глинистої місцевості. Поблизу села було глинище або глинярня. Глинка використовувалася для опорядження сільських приміщень. Деякі краєзнавці вважають, що назва села могла піти від першої хати, яка була збудована  з глиняного саману, тобто вальків, які робили з глини, домішуючи до неї солому. Таке приміщення було теплим і міцним. В селі й до нинішнього часу практикують використання такого матеріалу для будівництва хат, повіток, інших господарських приміщень.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ПІЗНАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ ЧЕРКАЩИНУ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ПІЗНАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ ЧЕРКАЩИНУ

ГЛИНЯНА БАЛКА – село Шполянського району. Село засноване на початку 19 століття. Назва походить від місцевості, де розташувалося село. Балка – це степовий яр з пологими схилами, долина, русло висохлої річки. Глина – багатомінеральна гірська порода, переважно осадочного  походження, яка з водою утворює пластичну масу; широко використовується у будівництві, гончарстві, скульптурі. Якраз велика кількість глини у степовій балці і дала привід назвати її Глиняною Балкою. А вже за місцем розташування поселення поблизу неї виводять і назву села - Глиняна Балка.

Все розмаїття грунтів нашої області знайшло своє відображення в назвах населених пунктів Черкащини. Так, назва сіл Глинка Канівського та Глиняна Балка Шполянського походять від глинистої місцевості. Назву Глинка (до 1917 року) мало і сучасне с. Нагірне Жашківського району.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ПІЗНАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ПІЗНАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ

БЕЗ ГЛИНИ НЕ МАТИМЕШ ГАРНОЇ ХАТИНИ

Назви сіл Глиняна Балка Шполянського району, яке вперше згадується 1773 року, та Лисяча Балка, що на Лисянщині, осаджене в середині XVIII ст., отримали свою назву від розташування вздовж балок, улоговин. В останній, за переказами, свого часу водилося багато лисиць.

Володимир Гончаренко ПІЗНАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ

Володимир Гончаренко
ПІЗНАЙ СВІЙ  РІДНИЙ КРАЙ

БЕЗ ГЛИНИ НЕ МАТИМЕШ ГАРНОЇ ХАТИНИ

Володимир Гончаренко ПІЗНАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ БЕЗ ГЛИНИ НЕ МАТИМЕШ ГАРНОЇ ХАТИНИ

Володимир Гончаренко
ПІЗНАЙ СВІЙ  РІДНИЙ КРАЙ

БЕЗ ГЛИНИ НЕ МАТИМЕШ ГАРНОЇ ХАТИНИ

Назви сіл Глиняна Балка Шполянського району, яке вперше згадується 1773 року, та Лисяча Балка, що на Лисянщині, осаджене в середині XVIII ст., отримали свою назву від розташування вздовж балок, улоговин. В останній, за переказами, свого часу водилося багато лисиць.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЛЮБИ СВІЙ КРАЙ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЛЮБИ СВІЙ КРАЙ

СТЕПОК – селище Смілянського району. Перша згадка про поселеня припадає на другу половину 19 століття. Назва поселення Степок – так званий ландшафтний топонім. Зменшувальне до слова „степ” – „безлісий простір”, основна частина якого рівнинна, поросла травою, а коли обробляється, то вирощують різні сільськогосподарські культури. 

Володимир Гончаренко Вивчайте свій край

Володимир Гончаренко
Вивчайте свій край

СТЕПНЕ – село Тальнівського району. Час заснування поселення відносять на другу половину 19 століття. В основі  назви села лежить  слово „степ”. Мій рідний степ, мойого роду слід. Моє село у степовім роздоллі. Світанок тут стрічав мій добрий дід, Дзвінкі покоси клав своєї долі ( В. Гончаренко).

Нова книга Володимира ГОНЧАРЕНКА "МУДРІ ДУМКИ ПЕРЕЖИВУТЬ ВІКИ АБО БІБЛІЯ МОГО Я"

Нова книга Володимира ГОНЧАРЕНКА "МУДРІ ДУМКИ ПЕРЕЖИВУТЬ ВІКИ АБО БІБЛІЯ МОГО Я"

Володимир ГОНЧАРЕНКО КРАЩЕ ПІЗНАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
КРАЩЕ ПІЗНАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ

ГЛИНЧА – село Канівського району. Засноване в кінці 18 століття. Назва села походить від глинистої місцевості, зокрема від слова глина - характерної осадової породи. Навкруги багато глини. Ойконім означає: „Поселення на глинистій землі”.

Назву, очевидно було дано жителям місцевості, які, на відміну від інших поселень, хати будували з глини, хоч навколо були ліси. Жителів села називали ще глинчаками, такими, що живуть серед глини, багато глини  використовують в господарській діяльності.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ПІЗНАВАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ПІЗНАВАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ

ГЛИНКА (до 1917 року, нині Нагірна) – село  Жашківського району. Розташоване за 18 км на південний схід від районного центру та залізничної станції Жашків, за 3 км від шосейної дороги Жашків-Черкаси.

Село відоме з 18 століття. Назва села - від глинистої місцевості. Поблизу села було глинище або глинярня. Глинка використовувалася для опорядження сільських приміщень. Деякі краєзнавці вважають, що назва села могла піти від першої хати, яка була збудована  з глиняного саману, тобто вальків, які робили з глини, домішуючи до неї солому. Таке приміщення було теплим і міцним. В селі й до нинішнього часу практикують використання такого матеріалу для будівництва хат, повіток, інших господарських приміщень.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РІДНИЙ КРАЙ КРАЩЕ ПІЗНАЙ ФОЛЬКЛОР ТА ТОПОНІМІЮ ЧЕРКАЩИНИ ЧИТАЙ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РІДНИЙ КРАЙ КРАЩЕ ПІЗНАЙ ФОЛЬКЛОР ТА ТОПОНІМІЮ ЧЕРКАЩИНИ ЧИТАЙ

ГЛИНЯНА БАЛКА – село Шполянського району. Село засноване на початку 19 століття. Назва походить від місцевості, де розташувалося село. Балка – це степовий яр з пологими схилами, долина, русло висохлої річки. Глина – багатомінеральна гірська порода, переважно осадочного  походження, яка з водою утворює пластичну масу; широко використовується у будівництві, гончарстві, скульптурі. Якраз велика кількість глини у степовій балці і дала привід назвати її Глиняною Балкою. А вже за місцем розташування поселення поблизу неї виводять і назву села - Глиняна Балка.

Все розмаїття грунтів нашої області знайшло своє відображення в назвах населених пунктів Черкащини. Так, назва сіл Глинка Канівського та Глиняна Балка Шполянського походять від глинистої місцевості. Назву Глинка (до 1917 року) мало і сучасне с. Нагірне Жашківського району.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РІДНИЙ КРАЙ КРАЩЕ ПІЗНАЙ ФОЛЬКЛОР ТА ТОПОНІМІЮ ЧЕРКАЩИНИ ЧИТАЙ БЕЗ ГЛИНИ НЕ МАТИМЕШ ГАРНОЇ ХАТИНИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РІДНИЙ КРАЙ КРАЩЕ ПІЗНАЙ ФОЛЬКЛОР ТА ТОПОНІМІЮ ЧЕРКАЩИНИ ЧИТАЙ

БЕЗ ГЛИНИ НЕ МАТИМЕШ ГАРНОЇ ХАТИНИ

Назви сіл Глиняна Балка Шполянського району, яке вперше згадується 1773 року, та Лисяча Балка, що на Лисянщині, осаджене в середині XVIII ст., отримали свою назву від розташування вздовж балок, улоговин. В останній, за переказами, свого часу водилося багато лисиць.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РІДНИЙ КРАЙ КРАЩЕ ПІЗНАЙ ФОЛЬКЛОР ТА ТОПОНІМІЮ ЧЕРКАЩИНИ ЧИТАЙ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РІДНИЙ КРАЙ КРАЩЕ ПІЗНАЙ ФОЛЬКЛОР ТА ТОПОНІМІЮ ЧЕРКАЩИНИ ЧИТАЙ

СТЕПОК – селище Смілянського району. Перша згадка про поселеня припадає на другу половину 19 століття. Назва поселення Степок – так званий ландшафтний топонім. Зменшувальне до слова „степ” – „безлісий простір”, основна частина якого рівнинна, поросла травою, а коли обробляється, то вирощують різні сільськогосподарські культури. 

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЗБАГАЧУЙТЕ СЕБЕ ЗНАННЯМИ ПРО РІДНИЙ КРАЙ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЗБАГАЧУЙТЕ СЕБЕ ЗНАННЯМИ ПРО РІДНИЙ КРАЙ

СТЕПНЕ – село Тальнівського району. Час заснування поселення відносять на другу половину 19 століття. В основі  назви села лежить  слово „степ”. Мій рідний степ, мойого роду слід. Моє село у степовім роздоллі. Світанок тут стрічав мій добрий дід, Дзвінкі покоси клав своєї долі ( В. Гончаренко).

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ 70

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЇ

70

Бог милосердний. Честь Йому й хвала.

Й силам небесним за святі діла.

Нас часу жорна перетруть на попіл.

Чим же людина на Землі жила?

Володимир ГОНЧАРЕНКО БЕЗ ГЛИНИ НЕ МАТИМЕШ ГАРНОЇ ХАТИНИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО

БЕЗ ГЛИНИ НЕ МАТИМЕШ ГАРНОЇ ХАТИНИ

Назви сіл Глиняна Балка Шполянського району, яке вперше згадується 1773 року, та Лисяча Балка, що на Лисянщині, осаджене в середині XVIII ст., отримали свою назву від розташування вздовж балок, улоговин. В останній, за переказами, свого часу водилося багато лисиць.

Володимир ГОНЧАРЕНКО
НЕ СТРІЛЯЙТЕ, БРАТИ МОЇ, В НАЙМЕНШОГО БРАТА!
Володимир ГОНЧАРЕНКО
ГУЛЯЙТЕ, СПІВАЙТЕ, ЛЮДЕЙ ЗВЕСЕЛЯЙТЕ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО ГУЛЯЙТЕ, СПІВАЙТЕ І ЩАСТЯ МАЙТЕ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ГУЛЯЙТЕ, СПІВАЙТЕ І ЩАСТЯ МАЙТЕ!

СТЕПОК – селище Смілянського району. Перша згадка про поселеня припадає на другу половину 19 століття. Назва поселення Степок – так званий ландшафтний топонім. Зменшувальне до слова „степ” – „безлісий простір”, основна частина якого рівнинна, поросла травою, а коли обробляється, то вирощують різні сільськогосподарські культури. 

Володимир ГОНЧАРЕНКО МУДРІСТЬ НЕ ЗА ГОРАМИ, ЩАСТЯ НЕ ЗА СТЕПАМИ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
МУДРІСТЬ НЕ ЗА ГОРАМИ, ЩАСТЯ НЕ ЗА СТЕПАМИ!

СТЕПНЕ – село Тальнівського району. Час заснування поселення відносять на другу половину 19 століття. В основі  назви села лежить  слово „степ”. Мій рідний степ, мойого роду слід. Моє село у степовім роздоллі. Світанок тут стрічав мій добрий дід, Дзвінкі покоси клав своєї долі ( В. Гончаренко).

Володимир ГОНЧПАРЕНКО НІЯКИЙ ТЕРОР НЕ ЗВОЮЄ НАШ ФОЛЬКЛОР!

Володимир ГОНЧПАРЕНКО
НІЯКИЙ ТЕРОР НЕ ЗВОЮЄ НАШ ФОЛЬКЛОР!
ВПЕРЕД НА ВОРОГА ІДІТЬ І ЯК СІНО КОСАМИ КЛАДІТЬ!

ВОЛОДИМИР ГОНЧАРЕНКО ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ

ВОЛОДИМИР ГОНЧАРЕНКО
ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ,
ВСІМ СЕРЦЕМ ЛЮБІТЬ.
ЗА НЕЇ ЖИТТЯ НЕ ПОТРІБНО ЖАЛІТЬ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО ФОЛЬКЛОР - ЦЕ ЖИТТЯ НАЙПРЕКРАСНІШИЙ ОБЗОР.

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ФОЛЬКЛОР  - ЦЕ ЖИТТЯ НАЙПРЕКРАСНІШИЙ ОБЗОР.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ, ВСІМ СЕРЦЕМ ЛЮБІТЬ,

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ, ВСІМ СЕРЦЕМ ЛЮБІТЬ,
НІКОЛИ БЕЗ НЕЇ Й НІДЕ НЕ ЖИВІТЬ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО ГЕЙ, РОЗУМНИКИ, ОЗОВІТЬСЯ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ГЕЙ, РОЗУМНИКИ, ОЗОВІТЬСЯ!

ДЕ Ж ВИ , ЗАКОХАНІ У РІДНИЙ КРАЙ?

Володимир ГОНЧАРЕНКО ДЕ Ж ВИ , ЗАКОХАНІ У РІДНИЙ КРАЙ?

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ДЕ Ж ВИ , ЗАКОХАНІ У РІДНИЙ КРАЙ?

СТЕПКІВКА – село Уманського району.  Час заснування відносять на початок 19 століття. Місцеві жителі розповідають, що село забудоване в безлісій, вкритій трав’янистою рослинністю, рівнинній зоні сухого клімату. Наші степи оспівані видатними поетами і прозаїками. „Тихесенько вітер віє. Степи, лани мріють” (Т. Шевченко). Назву виводять від слова „степ”, утворена за допомогою суфікса –івк(а).

Володимир ГОНЧАРЕНКО ІЗ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ ТОПОНІМІВ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ІЗ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ ТОПОНІМІВ

СТЕПКІВКА (колишня Конело-Циберманівка) – село Монастирищен-ського району. Час заснування  відносять на кінець 19 століття. Місцеві жителі розповідають, що до революції село належало поміщику-єврею Циберману. А від його прізвища і поселення носило назву Циберманівка. Після революції осаду перейменували на Степківку, від місця розташу-вання в степу. Утворена від слова степ за допомогою назвотворчого суфікса –івк(а). Назви поселень, які в основі своїй мають  слово „степ”, дуже поширені. Особливо в степових районах України.

Володимир ГОНЧАРЕНКО НІЧ НЕ ПРОКУНЯЄШ, ЩЕ ЦІКАВІШЕ ПРОЧИТАЄШ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
НІЧ НЕ ПРОКУНЯЄШ, ЩЕ ЦІКАВІШЕ ПРОЧИТАЄШ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО СЬОГОДНІ ЩЕ ЦІКАВІШЕ СТЕПОВА ВОЛЬНИЦЯ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
СЬОГОДНІ ЩЕ ЦІКАВІШЕ

СТЕПОВА ВОЛЬНИЦЯ

Слово степ стало приналежністю декількох топонімів Черкащини. Це села Степівка Монастирищинського, Степківка – Уманського, Степне – Тальнівська та Степок – Смілянського районів. Степівка відома з кінця XVI ст. і до 1946 р. називалося Конельська Циберманівка. Степківка виникла на берегах р. Ятрані. На південь від села починався степ. Звідси й назва. Назва Степок походить від зменшувального слова „степ”.

Володимир Гончаренко ЧИТАЙ ЦІКАВО ПРО РІДНИЙ КРАЙ

Володимир Гончаренко
ЧИТАЙ ЦІКАВО ПРО РІДНИЙ КРАЙ

ТАЛЬНЕ – місто, центр району. Розташоване на обох берегах річки Гірського Тікичу та його притоки Тальянки, за 141 км на південний захід від обласного центру. Поруч розташувалася залізнична станція – Тальне.

Назву міста Тальне багато краєзнавців виводять від річки Тальянки, а назва річки від давнього слова таль, спорідненого зі словами талий, танути. Місцеві краєзнавці виводять і назву міста, і назву річки від старослов’янського слова „таль” – „залога”, „укріплене місце”.

Перші згадки про Тальне, яке виникло на перехресті  численних шляхів, що йшли із Сміли, Черкас, Канева на південний захід – до Умані, Бара, Брацлава, Хотина, належать до 17 століття.

Дехто висловлює ще одне припущення, що назва міста походить від тюркського слова  „тала” – „поляна”, „степ”, „відкрита місцевість”. 1609 року повновласним господарем Тального був магнат В.-О. Калиновський.

Володимир ГОНЧАРЕНКО Цікава топонімія Черкащини РОЗДОЛ – селище Золотоніського району.

Володимир ГОНЧАРЕНКО
Цікава топонімія Черкащини

РОЗДОЛ – селище Золотоніського району. Час заснування відносять на початок 20 століття. Хоч поселення згадується з другої половини ХІХ ст.

Виникло воно в широкому степу, на рівнині. Тому й отримало таку назву. Адже роздол – це „широка долина”, привілля, степова широчінь.

Особливого розвитку набуває за часів радянської влади. Воно зростає кількісно, ведеться нова забудова. Особливо в другій половині 20 століття.

Назва походить від слова „роздол”, що означає – вільний, широкий простір, широчінь, надзвичайно просторий, носить переважно рівнинний характер, де ніщо не заважає озирати (оглядати) все навколо. Саме це притаманне рельєфу місцевості, на якій розташувалося селище – Роздол.

Володимир ГОНЧАРЕНКО Цікава топонімія Черкащини ВЕСЕЛИЙ ПОДІЛ – село Чорнобаївського району.

Володимир ГОНЧАРЕНКО
Цікава топонімія Черкащини

ВЕСЕЛИЙ ПОДІЛ – село Чорнобаївського району. Час заснування відносять до 19 століття. Село розташувалося в мальовничій нижній частині берега, що близько підходить до річки – на „подолі” (низині, рівнині), тобто по долині. Веселим він став від того, що люди тут жили радісно, весело. Назва означає „красива, мальовнича долина (поділ), вигляд якої тішить око”.  Ось так берегова частина села, низовина біля річки (поділ) із зеленими  вербами, очеретами поблизу берега, де розташувалося село, почала називатися Веселим Подолом.

Володимир ГОНЧАРЕНКО Цікава топонімія Черкащини

Володимир ГОНЧАРЕНКО
Цікава топонімія Черкащини

І ще один Поділ, але з іншою характеристикою – село Веселий Поділ – є на Чорнобаївщині. Час його заснування відноситься до XIX ст. Назва ж походить від розташування поселення в мальовничій нижній частині берега – на „подолі”.

Володимир ГОНЧАРЕНКО Цікава топонімія Черкащини ПОДІЛЬСЬКЕ – село Золотоніського району.

Володимир ГОНЧАРЕНКО
Цікава топонімія Черкащини

ПОДІЛЬСЬКЕ – село Золотоніського району.

Розташоване  по рівнині між басейном річок Золотоношки і Супою  за 7 км від районного центру і за 9 км від залізничної станції Золотоноша.

Нинішня назва походить від слова поділ – низовина.

Виникнення села відносять на останню чверть 19 століття. Село має дві назви – Моцоківка і Подільське: 1875 року – с. Подільське (Моцоківка), 1900 – с. Подільське, 1910 – хутір Моцоківка, 1920 та 1926 - с. Подільське, 1947 та 1952 роки – Моцоківка, 1958 – хутори Подільські, 1959 – с. Подільське. Множинна назва – хутори Подільські вказує на те, що осада складається з кількох хуторів. Наприклад, в документі 1908 року вжито форму хутір Подільський-Мацокінський, 1910 року згадується хутір Дахнівського в їхньому складі. Із двох назв Подільське закріпилося як офіційна, а Моцоківка, як розмовна.

Назву села місцеві перекази з’ясовують, що Моцоківка походить від пана Моцока, як розмовна форма. Подільське – від пана Подільського, який купив осаду в Моцокова. Насправді ж Моцоківка походить від прізвища багатого козака Моцока, який заснував цю осаду, Подільське – від розташування села „по долу”, тобто на рівнині. Місцевість, де розташувалося село в долині, рівній, мов долоня,  діл, долівка ( з російської мови – подол). Таке, що розташоване „по долині”. Пригадаймо географічно-етнографічну область Поділля в Україні.

Поділ – район Києва, що теж розташований внузу, на рівній місцевості біля Дніпра, урочище Поділ біля хутора Миколаївського в Золотоніському повіті – 1878 рік.

Прізвище Моцок, можливо, походить від слова „моцний” тобто „міцний”, яке утворилося від кореня  –„моц” за допомогою суфікса  „–ок” і дало форму прізвища Моцок. Так само, як Вовчок, Козачок, Циганок, Євтушок, Гавришок, Йосипок. Моцний - міцний, моцак і моцар – силач, моцуватися – силкуватися, боротися з кимсь, намагатися підняти щось важке, моцноголов – великий цв’ях із міцною голівкою. Топонім Моцоківка – єдиний  в Україні. Назви ж з коренем „поділ” поширені всюди. В Україні є 14 осад – Поділ, 4 – Поділля, одна – Подільський та інші.

Володимир ГОНЧАРЕНКО Цікава топонімія Черкащини ЯРОВЕ – село Кам’янського району.

Володимир ГОНЧАРЕНКО
Цікава топонімія Черкащини

ЯРОВЕ – село Кам’янського району. Засноване село у 18 столітті. За народним переказом, починалося у ярах. Звідси виводять і його назву.

Інші краєзнавці стверджують, назва походить від прізвища Яровий, звідси й село Ярове. Однак, є й інша думка щодо походження назви села. За місцевими переказами, назва його походить від слова яр, поблизу якого розташувалося село.

Ще двоє сіл, назви яких походять від слова „яр” існували на карті області – це селище Зелений Яр, яке в 1908 році було приєднане до селища Кудашеве Чигиринського району та селище Куцівський Яр, яке в 1971 році було приєднане до с. Носачів Смілянського району.

Володимир ГОНЧАРЕНКО В ПАМ’ЯТЬ ПРО МАТІР

Володимир ГОНЧАРЕНКО

В ПАМ’ЯТЬ ПРО МАТІР

Померла мати, вмерли всі слова.

Не говоріть, бо нічого сказати.

Померла мати – плачуть вікна хати

І сивіє від суму голова.

Для чого всі слова, для чого всі діла?

Немає матері. Як стало пусто в світі.

Померло все, стоять в зажурі діти.

Померла мати, а вона ж жила.

Садочок цвів, а вже його нема,

І соловейко у вишник ховався,

Він з матір’ю в житті нащебетався,

Тепер навіщо всі оті слова?

Померла мати. Я ж її любив.

Та хто ж їх не любив, тих матерів убогих,

Вони ж єдині найсвятіші в Бога,

Та хто крім Бога їх і захистив?

Де та стежина, що вела до хати?

Корова, що поїла молоком.

Те все було, коли була в нас мати.

Немає матері, лиш стежка за селом.

Немає матері. Лиш пустота німа.

І оступає душу темрява одвічна.

Я знаю, що і ми, і матері не вічні.

Та як змиритися, що матері нема?!

Володимир ГОНЧАРЕНКО КРАЄЗНАВЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
КРАЄЗНАВЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ЧЕРКАЩИНИ

ЯРОВАТКА – поселення Уманського району, залізнична станція. Поселення утворилося в кінці 19 століття, коли розпочалося інтенсивне будівництво залізниць.

Назву села Яроватка, деякі краєзнавці виводять від місця розташування, адже сільські оселі розміщені над трьома ярами.

За іншими версіями назва походить  від прізвища Ярова – іменник жіночого роду. Очевидно, засновницею села була дружина Ярового. Місцеві жителі її називали Ярова. Назва ж утворилася за допомогою назвотвочого суфікса –атк(а). Однак, багато місцевих краєзнавців виводять назву поселення від слова яр.

На Черкащині зустрічаються назви з таким закінченням, але їх небагато: Лозоватка, Кам’яноватка, Яроватка, Скалеватка. В березні 1919 року, коли почалася боротьба проти австро-німецьких окупантів, поблизу Яроватки діяв партизанський загін. Народні месники розбирали залізничні колії, пускали під укіс німецькі ешелони.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЦІКАВА ТОПОНІМІЯ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЦІКАВА ТОПОНІМІЯ ЧЕРКАЩИНИ

ЯРКИ – селище Золотоніського району. 1885 рік – хутір Ярків. 1919 рік – хутір Ярки. Час заснування за нині доступними історичними джерелами є всі підстави віднести до третьої чверті 19 століття.

Назва виводиться від рельєфу місцевості, розташувалося поблизу ярів -  Ярки.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ПІЗНАВАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ПІЗНАВАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ

ДЕ СТЕП ТА ДОЛИНА, ТАМ ЖИВЕ ЦІЛА РОДИНА

На Правобережній Черкащині досить поширеним явищем нашого рельєфу є яри і балки. Чимало їх перейшло і в топоніміку. Наприклад, село Глибочок Тальнівського району лежить в глибокій улоговині. Від слова глибоко і назва його – Глибочок.

Назва села Єрки Катеринопільського району відома з першої чверті XVIII ст. Його стара назва Ярки, яка походить від слова „яр”. Саме на ярах і виникло це поселення. З часом воно трансформувалося в Єрки.

ЄРКИ – селище міського типу Катеринопільського району. Розташоване в пониззі річки Шполки, яка впадає в Гнилий Тікич, за 7 км від районного центру. Селище відоме з першої чверті 18 століття. Стара назва Ярки – від характеру рельєфу в цій місцевості.

Селище лежить на ярах. Єрки – це видозміна слова ярки. Інше тлумачення назви походить від тюркського слова „ярик”, що означає „глибока ущелина, крізь яку протікає вода”. На думку деяких з них Єрки – від власного імені Ярема, Ярко.

Є й така думка стосовно походження назви селища – від архаїчної форми слова єрки, що означає невелику річкову протоку, старицю. Дослівно: „місцевість багата ярками” або  „місцевість  порізана ярками, ярами”. Єркам понад 500 років. На старому кладовищі лежать надмогильні плити. На одній з них чітко викарбувано 1529 рік поховання, що стверджує, що вже до цього тут існувало село. Навколо нього долини, яри. Звідси, певне, пішла й перша назва села Ярки, що з часом трансформувалося у Єрки.

На Городищині з XVIII ст. існувало село Теплий Яр. Нині воно приєднане до с. Валява. Назва вказує, що люди оселилися в теплому, затишному яру.

На ярах виникло і село Яри Христинівсього району.

Селище Ярки Золотоніського району вперше згадується з другої половини XIX ст. і свою назву отримало від однойменного урочища.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ПРОДОВЖЕННЯ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ПРОДОВЖЕННЯ ЦІКАВОЇ ТОПОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

ТЕКУЧА – село Уманського району.

Розташоване на берегах  річки Ятрані та її притоки Текучої, за 25 км на південний схід від районного центру і залізничної станції Умань, за 10 км від автошляху Київ - Одеса. Село відоме з першої половини 18 століття. На території та поблизу  села  виявлено залишки  9 поселень, з низ 3 - трипільської культури, 2 – доби бронзи і  4 – черняхівської культури. Назва поселення виводиться від гідроніма – річки Текучої. За швидкоплиність течії в цьому місці.

РУДКА – село Маньківського району. Заселення осади відносять до середини 18 століття. Рудка – це іржаве багно, болото. Саме від того, що поселення розташувалося біля такого багна, в якому поверхнева вода ніби береться іржою, утворює іржаву, руду від того воду, або як її ще називають „рудкою” і село назвали – Рудкою.