понеділок, 5 січня 2015 р.

Володимир Гончаренко СТО СІМНАДЦЯТИЙ СНІП ТОПОНІМІВ ЧЕРКАЩИНИ

Володимир Гончаренко
СТО СІМНАДЦЯТИЙ СНІП ТОПОНІМІВ ЧЕРКАЩИНИ


ВЕЛИКИЙ РЖАВЕЦЬсело Канівського району.
Мало кілька назв – Ржавець, Повстин (нині Полствин). Розташоване на річці Росаві, за 16 км від райцентру, за 25 від залізничної станції Таганча. В історичних документах село вперше згадується у 15 столітті. А точніше близько 1455 року, коли Київський князь Олелько Володимирович пожалував „це місто в полі на Росаві” своєму вірному слузі Олехну Сохновичу.  Із смертю  останнього чоловічого представника  цього роду, володіння Олехновичів були поділені між двома сестрами – 1498 рік. Великий Ржавець дістався Орині Сеньковій Суданській (Архів Пісоченський, стор. 400-401).

Назва походить від червонувато-бурого забарвлення води в річці поблизу села, а тому й селу дали назву від цієї, схожої на ржавчину, води – Великий Ржавець або просто Ржавець. У першій половині 19 століття у Великому Ржавці відкрився філіал таганчанської мануфактури. Де окрім фарбування готового сукна (повсті), доводили його до високої кондиції. Ще й заготовляли вовну, чесали її та готували пряжу. Отже, переважна  більшість мешканців села займалася виробництвом сукна. Від слова „повсть” пішла друга назва села Полствин.
Тривалий час назви Великий Ржавець і  Полствин вживалися паралельно. У роки Великої Вітчизняної війни в селі діяла підпільна група на чолі з учителем місцевої школи С. П. Хорольським. У липні 1943 року група влилася до партизанського загону  К. К. Солодченка. За героїзм і мужність, виявлені на фронтах війни 222 жителі села нагороджені орденами і медалями, у тому числі 12 за участь у партизанському русі. У Великому Ржавці, нині Полствині виявлено поселення трипільської культури та городище часів Київської Русі.

Немає коментарів:

Дописати коментар