Я НЕ ЧЕРВОНІЮ ЗА СВОЇХ ЛЮДЕЙ!
ЧЕРВОНИЙ КУТ – село Жашківського
району. Розташоване на березі річки Гірського Тікичу, за 24 км на південний схід від
районного центру та залізничної станції Жашків і автотраси Київ-Одеса.
Село відоме з
18 століття. 1896 року в урочищі
Березиному збудовано цукровий завод,
навколо якого виросло робітниче селище, що одержало назву Березине.
Нині жителі
села займаються вирощенням зернових і технічних культур та м’ясо-молочним
тваринництвом. Назву виводять від місця розташування – поблизу села річка
робить гарний вигин, який місцеві жителі називають річковий кут.
Від того, що
цей „кут”
прекрасний, гарне місце його й називали „красний” кут,
мальовничий куточок. В українській мові часто слово „красний”, в розумінні
гарний, перекладають як червоний.
В 20-і роки
минулого століття, коли почалося відродження
української мови, Красний (тобто „гарний”) Кут переклали як Червоний
Кут. З того часу село й носить ймення Червоний Кут. З 1977 року об’єдналося з
с. Заячківка.
ЧЕРВОНИЙ КУТ – селище Христинівського
району. Перші поселенці тут з’явилися в третій чверті 19 століття після реформи 1861 року. Багато сімей почали
переселятися на відруби., тобто на ті наділи, які їм припали після розподілу і
викупу частини панських земель. Утворився хутір. Прекрасний куточок – так
називали новозабудоване поселення. У 20-х роках минулого століття під час
українського ренесансу назва українізувалася і вже за радянського часу цей
куток почали називати офіційно „Червоний Кут”.
Немає коментарів:
Дописати коментар