ЛЮБІТЬ ЧЕРКАЩИНУ СВОЮ!
Черкащина
відноситься до Середнього Подніпров’я, яке, на думку видатних вчених О. О.
Шахматова, В. В. Хвойка, Б. Д. Грекова, П. М. Третьякова, Б. О. Рибакова, „з
глибокої давнини (з бронзового віку) було заселене слов’янами”. Вони
переконливо довели, що саме території
землеробських районів Лісостепу, Надросся та Середнього Подніпров’я були
основними місцями розселення найдавніших
предків слов’ян – протослов’янами, землеробськими племенами, які жили в
4 - 3 тисячоліттях до н. е.
Слов’яни в
списку народів походять від одного кореня і тепер відомі під трьома іменами –
венети, анти, склавини. Про етногенез слов’ян, в тому числі їхнє проживання на
наших територіях, доніс до нас у своєму славетному творі „Про походження і дії
гетів” („Гетика”, 551 рік) видатний придворний літописець Йордан. За
твердженням Йордана „ Слов’яни - не готи і не гуни”. Йордан знає їх, як сталих
мешканців Придунав’я та Подніпров’я”. Ніхто інший з ранніх середньовічних
авторів не подав таких виразних свідчень про географічно-племінну територію
слов’ян в першій половині 6 століття, як це зробив Йордан. За його твердженням,
„на півдні обшири слов’янського заселення простягалися від Дніпра до Дунаю та на
північ – до верхів’їв Дністра і витоків Вісли”.
Вивчаючи
топоніми, ми дізнаємося дуже багато цікавого з
історії рідного краю. Той же Йордан нам доносить з глибин віків перші відомості
про те, що Борисфен – це грецька назва Дніпра, запроваджена
греками-ольвіополітами, на відміну від місцевої Данапер. Дійшли до нас і
свідчення про річку Росаву, яка мала різні варіанти – Росавка, Росана,
Росасенка, що з лат. Ros – „роса” ;
Кам’янка – лат. Akmens – “камінь” ;
Корсунка – Корса ; Суботь – ліва притока Кам’янки, називалася ще – Субодь, а
з лат. мала надзвичайно різні значення –
„буяти”, „спустошувати”, „бешкетувати”,
„буйна”, „бурхлива річка”.
Немає коментарів:
Дописати коментар