Володимир ГОНЧАРЕНКО
СВОЮ ЧЕРКАЩИНУ ЛЮБІТЬ!
Скіфи свою
землю називають дружиною Зевса, тобто дружиною Бога. Як бачимо, наша земля і
Дніпро (Борисфен) обожествлялися нашими предками – скіфами. Тож, ми живемо на
святій і священній землі, яку повинні любити всім серцем і всією душею,
берегти, як зіницю ока, примножувати її багатства і мужньо захищати від
ворогів.
Та наші
дослідження над топонімією Шевченківського краю були б неповними, коли б ми не
згадали, що всі нагромаджені матеріали ведуть нас до цікавої тенденції,
основоположний напрямок якої зводиться до того, що етногенетичний розвиток
скіфів в 7 – 8 століттях н. е. завершився
утворенням давньослов’янської мови з її тричленним поділом на три групи: східну, західну і південну.
Скіфська мова
- це індоєвропейська мова східної групи, складовими якої є - індоіранська,
вірменська, албанська, балтійська, фракійська та мова слов’ян, що жили на нашій
території. Отже, досліджувані топоніми нашого регіону могли мати привнесення
або якісь елементи цих мов, які накладалися на назви поселень в залежності від
історичних обставин і перебігу подій тих далеких від нас часів. Тепер нам відомо, що на наших територіях, за
найдавнішими історичними документами, проживали слов’янські племена – анти.
Немає коментарів:
Дописати коментар