Володимир Гончаренко Колосок вісімнадцятий топонімів

Володимир Гончаренко
Колосок вісімнадцятий топонімів

ГУЛЯЙГОРОДОК – село Смілянського району Черкаської області.
Віддієслівний топонім. Як вважає відомий в минулому краєзнавець Л. І. Похилевич, село одержало таку назву тому, що тут було вдосталь дешевої горілки. Селяни збиралися сюди, щоб випити та погуляти. Другий народний переказ пов’язує назву села  з перебуванням у ньому цариці Катерини Другої. В кінці 18 стлолsття  цариця проїздом нібито влаштувала тут грандіозне гуляння біля Шаєвої гори.

Опісля ж наказала своєму улюбленцеві графу Григорію Потьомкіну заснувати в цьому місці поселення і назвати його Гуляй-Город. За польською люстрацією засноване село 30 липня 1778 року. Л. І. Похилевич у своєму творі „Сказание о населенных местностях Киевской губернии” пише, що Гуляй-Город одержав таку назву ще й тому, що тут продавалася дешева горілка, яку, збираючись сюди, „пили обездолені казенні селяни при існуючому тоді відкупі”.

Сама назва – це топонімічна модель, яка складається з дієслова наказового способу гуляй і урбанізованого термінгу городок. На вершині Шаєвої гори виявлені сліди старовинного укріплення, обнесеного глибоким валом. Від гори в напрямку до села Чубівки, вниз за течією Тясьмина тягнеться  майже 400 курганів. А в напрямку до села Плескачівки є кілька старовинних городищ та укріплених валів. Гуляйгородські кургани відносяться до дуже давніх часів. Тут знайдено багато поховань, а біля них - знаряддя та різні речі з каменю, кісток, дерева, бронзи. Зовсім немає золотих та срібних речей.

Коли ж поселення виникало за межами колишнього городища, то й отримувало відповідну назву – загородище. Нині так зветься одне з сіл в Чорнобаївському районі – Загородище.