КОЛОСОК ДВАДЦЯТЬ ДРУГИЙ ТОПОНІМІВ
КАВРАЙСЬКІ ХУТОРИ – село Золотоніського району. Час
заснування відносять на 1720 рік. В
документах під цим роком згадуються „ хутор... над Кавраєм”. Назва
означає „хутори над Каврайцем”: Вогнівщина, Жежелівський, Загостра (Козаччина),
Мукалівщина, Повстанівщина, Проценківщина, Срібрянщина.
КОНЕЛЬСЬКІ ХУТОРИ – Жашківського району. Поселення розташовані на берегах річки
Конелки. Відомі з другої
половини 17 століття, як окремі одноосібні господарства, які виникали на
вільних землях на обох берегах річки Конелки і утворили хутори. Назва
– від місця розташування хуторів – поблизу річки
Конелки. Звідси й Конельські хутори.
ВЕЛИКИЙ ХУТІР – село Драбівського району.
Розташоване на річці Золотоношці, притоці Дніпра, за 8 км від районного центру.
Перша згадка про Великий Хутір припадає на 1691 рік.
Назва Великий
Хутір – подвійний топонім – утворилася від двох слів „великий”
і „хутір”. Назву великий додали на означення того, що
він порівняно більший за інші хутори, що знаходяться поруч.
Таке моделювання
назв населених пунктів з додаванням прикметників „великий” чи „малий”
часто зустрічається у нашій топоніміці. Люди знаходили найпростішу ознаку, яка
б відрізняла один населений пункт від іншого.
1766 року в с.
Великий Хутір на землях кантакузівських маєтностей царський уряд поселив колоністів – вихідців з „румунського
народу” (волохів, болгар). Комісаром був призначений наглядач маєтностей Микита
Ашанін. Через деякий час колоністів закріпачили і примусили відробляти казенну
панщину. Це викликало у поселенців незадоволення. Їх боротьбою керував І. Купа.
1775 року
Катерина Друга віддала Великий Хутір і його людей „со всеми
принадлежностями” у володіння графа П. В. Завадовського. Останній же 1786 року
переселив болгар і волохів на Катеринославщину. В селі залишилося 77 „польових
вихідців, називаемых бойками”. Вони через деякий час змішалися з місцевим
населенням.
Іноді на
назву хутора накладалися певні ознаки: розташування хутора,
розмір, особливості природи. Так, Хутір-Хмільна, засновано у другій
половині ХVІІ століття в місцевості, де ріс буйний хміль. Від цього хмелю
і друга частина назви, як уточнення, що хутір виник біля зарослів цієї
виткої багаторічної рослини родини шовковицевих, деякі види якої використовують
у пивоварінні, при виготовленні самогонки.
Немає коментарів:
Дописати коментар