Володимир ГОНЧАРЕНКО ПРИСЛІВЯ ТА ПРИКАЗКИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ПРИСЛІВЯ ТА ПРИКАЗКИ

Там горить вогонь, де в душах жар залишився.

Там грошей – і кури не клюють.

Там губа, як макітра.

Там давно старці обідали (убогі).

Там де великі вікна, багато світла, та мало правди.

Там де сирота зістатися має, лучше аби камінь виріс.

Там де стане, там і добро дістане.

Там дівки дві, як ті лілеї.

Там дівча-калина, ясніша від злота.

Там добре не жить, хто не вміє з комуністами дружить.

Там добре, де нас нема.

Там добре, де кобила плуга тягне.

Там добре, де нас немає, а Землю слон тримає.

Там добро, де для всіх воно.

Там добро, де дбають, щоб діло спільне було.

Там добробут процвітає, де народ про працю дбає.

Там дрова рубають, а до нас тріски летять.

Там живуть, де старцям хліб дають.

Там життєвий простір, де живуть просто, а де дні коротають, там нічого не мають.

Там з вітром могила в степу розмовляє.

Там збудую, там поставлю, так і сім’ю всю прославлю.

Там і без нас чисто.

Там і ворон моїх костей не донесе, де я бував.

Там і сила, де людей праця здружила.

Там і толку нема, де хата німа.

Там йому жаба й цицьки дасть.

Там йому й кінець.

Там каша з маслом, де нас немає.

Там кінчається талант, де починається лінь.

Там комунізм ясниться, куди вказує Леніна правиця.

Там красиво, де правдиво.

Там краще життя, хто будує його до пуття.

Там крик, мов підступа орда.