Володимир ГОНЧАРЕНКО НАРОДНЕ ПРИСЛІВЯ - НАШЕ ДОВІРЯ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
НАРОДНЕ ПРИСЛІВЯ - НАШЕ ДОВІРЯ

Такий багатир, що не знає, чого то немає.

Такий багач, що костюм рипить, а в животі булькотить.

Такий бажаний, як вода в черевиках.

Такий баштан, що, прикупивши, і продать можно.

Такий бідний, що й не перебідниш.

Такий бідний, як мак начетверо.

Такий бідний, як церковна миша.

Такий білий, що аж лебеді вхоплять.

Такий білий, як циганський тато.

Такий богатир, що не знає, що то немає.

Такий брехло, язик як помело.

Такий важний, як брехливий пан.

Такий великий пан став, що й рогачем у піч не посадиш.

Такий великий пан, що на всю сім’ю один жупан.

Такий великий Радянський Союз, а Горбачов його загадив.

Такий великий, ніби на нього ніколи дощ не падав.

Такий величний, бо до всього ласого звичний.

Такий верткий, куди там змій.

Такий верткий, що й з-під ступи викрутиться.

Такий веселий, мов цуцик на прив’язі.

Такий вже Гриць, що повна голова дурниць.

Такий вже злий вродився, коли б хоч кісткою подавився.

Такий вже тихоня, хоч проти шерсті його гладь, не вкусить.

Такий виріс, що аж ноги до землі досягають.

Такий відважний, як заєць.

Такий він мені рідня, як десята вода на киселі.

Такий вік, як у зайця хвіст.

Такий він добрий, що ріже людей без ножа.

Такий він, що й на собак бреше.

Такий Гаврило, як у баби Насті мотовило.

Такий господар, як курка у купі зерна.