Володимир ГОНЧАРЕНКО НАРОД ПРИСЛІВЯ КАЖНЕ - ДУМКИ МУДРІ ВЯЖЕ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
НАРОД ПРИСЛІВЯ КАЖНЕ - ДУМКИ МУДРІ ВЯЖЕ

Такий гарний сватає, хоч води напийся.

Такий гарний, та розуму крапля.

Такий гарний, що гріх на нього злими очима дивитися.

Такий гарячий, як лід.

Такий гладкий, якби його корова вилизала.

Такий голодний, що їжу з мискою проковтнув би.

Такий голодний, що й голосу не відтягне.

Такий голодний, як мельникова курка.

Такий голодний, якби три дні не їв.

Такий гордий, що і яйце йому з голови не впало б.

Такий гордий, що й кочергою носа не дістанеш.

Такий господар, що аж мовчки їсть.

Такий господар, як з лика батіг.

Такий господар, як з собачого хвоста сито.

Такий день, що й чорт не пошле свого пса надвір.

Такий дивак – йому однак чи риба, чи рак.

Такий дивак, незрозуміють його ніяк.

Такий дикий, як олень.

Такий до того здатний, як коза до садівника.

Такий добрий став, як би йому сім баб пошептало.

Такий добрий урожай, що молотив цілий день, а віяти нічого.

Такий добрий, такий добрий, аж смолою пахне.

Такий добрий, хоч у пазуху клади.

Такий добрий, що в ложці води втопив би.

Такий добрий, що камінь з його дороги одступив.

Такий добрий, що куди.

Такий добрий, як жалка кропива.

Такий добрий, як з хріном борщ.

Такий добрий, як мед з цукром.

Такий добрий, як пампушка з медом.

Такий добрий, як хрін.

Такий добрий, як чортового брата хата.

Такий довгий, як світ.

Такий дощ, що світа не видно.