ГОНЧАРЕНКО І ХАЙЯМ ДІЛЯТЬ СЛАВУ ПОПОЛАМ
201
Я свій талант народу віддаю,
За нього постою в запеклому бою,
Бо мій народ – це та могутня сила,
Яку ціню, яку завжди люблю.
202
Праця дбайлива – не для забави,
Вона нам стелить шляхи до слави.
Не тільки думай в житті про себе,
Працюй для друзів і для держави.
203
Людиною ти будь і совість збережи,
За підлими людьми не дуже ти
тужи.
Чи варті вони свіч святих на
цьому світі
З добра ти гарний сніп для
праведних зв’яжи.
204
Дні, як коні, та їх до кілка
не припнуть.
Бо вони безперевну долають у
Всесвіті путь.
Ми не можем в долоні всі зорі
зібрати,
Щоб вершини всіх знань ми
зуміли сягнуть.
205
Багачі вже давненько панують на
світі,
Їхні душі потворні в облуду
одіті.
Вони все убивають прекрасне і
чесне,
Ми ж радієм, що сонцем ласкавим зігріті.
206
На безмежному полі життя не страждай,
Свого щастя найкращі сторінки гортай.
Хай же радісна доля народу всміхнеться –
І тоді на Вкраїні ми матимем рай.
207
Мужньо ти зустрічаєш незгоди життя,
І проходиш його, як герой, допуття.
Молодим залишатись подовше бажаєм,
Хоч літам і не буде уже вороття.
208
Наших справ назбиралась чимала гора.
Вже гукають – в дорогу збиратись пора.
Не зітерти ніяк ворогам нашу чесність,
До якого б в житті не прибились двора?
Немає коментарів:
Дописати коментар