ВІЧНА ДОРОГА ДО НАРОДУ
209
Не вдалось нам нажити багато добра.
Наша пісня для молоді надто стара.
Наші діти розумні – це є наше щастя,
Як калина є символ сільського двора.
210
Побажаємо щастя так років до ста,
Наша мамо, й подружко, моя золота.
Не сумуй, що так швидко проходять літа,
Хай здоров’я до тебе міцне завіта.
211
Хоч повені
життя багато що зітруть,
Та
в радості наповнюєм бокали.
Лиш книга
вічна. Килимами путь
Їй мудреці добротно вистеляли.
212
Зло й неправда на світі
панують давно.
Мільярдери ж народ опустили
на дно.
Вони вбили все добре і чесне
в людині,
Нам лишивши розпусту,
хвороби й лайно.
213
Заніміють поля, опустіють
гаї,
І зима завітає у рідні
краї.
Відлетять журавлі на
краєчок землі,
Та не кинем ми гнізда
батьківські свої.
214
Я люблю рідне небо, як
сонячний птах.
До Вкраїни любов’ю земною пропах.
Тут волошки, як краплі з
джерельних криниць
І калина, як дівчина в
зрілих літах.
215
Я люблю рідне небо у
синіх очах.
Смак калини у тебе на ніжних
устах.
Жить без рідного краю з
дитинства не можу,
Без пшениці, що родить на
наших полях.
216
Краще рідного краю не знаю
країв,
Золотавого жита із рідних
полів.
Я рубіни калини не можу
зміняти
На рубіни з корони із
царських голів.
Немає коментарів:
Дописати коментар