Володимир Гончаренко
Колосок шостий топонімів
ххх
Тоді панувала мінова торгівля. Люди обмінювалися
життєво необхідними товарами і в такий спосіб забезпечували свої потреби.
Пізніше товаро-грішми стають злитки металів, здебільше срібла.
В той час, коли на Черкащині в 7-6 ст. до н. е.
проживали скіфи-орачі, в грецьких Причорноморських колоніях почалося карбування
монет. Знахідки грецької кераміки та металевих виробів, виявлених, зокрема, на
Канівщині в курганах біля сіл Бересняги, Бобриця, Лазірці, Пищальники, Яблунівка, є свідченням того, що
населення нашого краю мало тісні стосунки з греками.
Унікальна
знахідка античної бронзи біля с. Піщане Золотоніського району дає
підставу стверджувати, що вже тоді почалося інтенсивне заселення краю та
існування осад.
В перші століття нової ери степову і частково
лісостепову частину Черкащини заселяють сармати. Римсько-сарматський період
примітний тим, що в цей час скіфські племена асимілюються і витісняються сарматськими,
а південь України потрапляє під владу Римської імперії. Крім того територія
нашого краю входила до тих земель, де
сформувалося ядро східнослов’янських народів, нащадків місцевих
землеробських племен попередніх часів. Так, на берегах Дніпра, в Передроссі та
над Тясьмином відомо близько 30 пам’яток зарубинецької культури 2 ст. до н. е.
- 2 ст. н. е.
Найчисельнішими серед ранньослов’янських пам’яток
Черкащини є поселення та могильники черняхівської культури 2 - 6 ст. н. е. Їх
відомо кілька сотень.
Скарби римських монет, зариті в 2 – на початку 3 ст. н. е. вказують на те, що у середовищі
слов’ян, в тому числі й тих, що проживали на території нинішньої Черкаської
області, прискорювався розклад общинного ладу, сприяв нагромадженню багатств в
руках окремих осіб. Цей процес почався ще в 1 ст. н. е. і нарешті привів
до утворення могутньої держави - Київської Русі. До її складу
входила і територія Черкаської області.
Вона була південною частиною Київського Князівства і знаходилася на межі так
званого порубіжжя.
Немає коментарів:
Дописати коментар