Колосок девятий топонімів
АНТРОПОНІМІКА ЧЕРКАЩИНИ
Якщо такі топонімічні назви, як Княже, Княжа Криниця,
Монастирок, Монастирище, Попівка, Ковалі несуть на собі печать володарів цих
місць: князів, монастирів, людей певного соціального прошарку, то такі назви,
як Червона Слобода, Козаче мають в собі соціально-майнові і суспільні признаки.
Антропоніміка, як наука про власні імена людей, також
може багато чого повідомити краєзнавцю, допомогти виявити родовід людини,
визначити приналежність до етнічних груп, які мешкали в цій місцевості в той чи
інший історичний період, до якого відноситься час їх життя і діяльності.
Антропоніми можна розділити на дві великі групи.
До першої відносяться ті, що утворилися від прізвиськ
за зовнішніми ознаками: ростом – Довгань, Малий, Малишко; фігурою – Гладкий,
Куценко, Горбань, Горбунко, Горбатенко, Дрібняк, Товстенко, Товстило; кольором
волосся – Білан, Руденко, Сивак; станом зубів – Беззубий, Гнилозуб, Щербатий,
Щербань, Щербина; очей – Косий, Моргун, Жмур; вух – Вухань, Капловухий,
Каплоушенко; фізичних вад – Безпалий, Гаркавий, Кривошия, Шрамко, Перебийніс,
Кривоніс, Пробийголова; характеру – Гонор, Хижий, Щасливий тощо.
Другу групу становлять прізвища, що утворилися від
прізвиськ за певними рисами характеру чи поведінки: за вимовою – Басюк,
Верещака, Голосій, Галасун, Крикун, Ревуцький; вдачею – Вибрик, Шутило,
Задерака, Забіяка, Улесливий; відношенням до жінок – Бабій, Бабанчук, Бабенко,
Бабин, Бабійко, Женихало, Любенко, Любченко, Зацілуйко тощо.
В нашій мові є група прізвищ, що не мають аналогів в
антропонімії інших слов’янських мов: Вовкогон, Дармограй, Кривокобилка, Лисокобилка,
Невмивака, Нечухраний, Убийвовк, Пробийголова, Тягнирядно, Нетудихата, Вітер,
Невмивака і т. д.
Є в нас на Черкащині ряд прізвищ, які лягли в основу
топонімічних назв краю, походження яких пов’язане з козацькою службою на
Запоріжжі: Бандурко, Бандура, Бандуров, Бандуровський, Бандурін – від слова
„бандура” – струнно-щипкового інструменту козацьких часів.
Немає коментарів:
Дописати коментар