Колосок дванадцятий топонімів
ВІДЛУННЯ ВІКІВ У НАЗВАХ ПОСЕЛЕНЬ
Все, з чим живе
людина, природа, яка оточує її, тварини і птахи, історичні події і сусіди, з
якими доводиться спілкуватися, миритися і воювати за місце під сонцем, все це
яскраво висвічується на топонімічній карті, яку людина вигранює все своє життя,
передаючи від одного покоління до іншого все найцінніше, створюючи нові
поселення і міста, роблячи цим глибокі мітки на довгі роки і тисячоліття. І все
це дбайливо зберігає топонімія, розповідаючи новим поколінням про величні
справи батьків і дідів, про гіркі часи чорних злодіянь і наруг, і про щасливі
години їх світлих надій і сподівань.
Землі
Київської Русі часто піддавалися нападам з боку войовничих сусідів. А тому
жителі міст і сіл, які розташовувалися на нашій території, створювали на їх
шляху перешкоди, які не давали ворожим військам просуватися в глиб нашої
території. Таким в Корсунь-Шевченківському районі було с. Завадівка. Ще одна
Завадівка існувала до 1958 року на Кам’янщині, яка з часом була приєднана до с.
Жаботин. Ці завади створювалися з дерев’яних колод з необрізаними великими
гілками і були реальними перешкодами на шляху ворожого війська. Від них пішли і
назви населених пунктів, які утворювалися поблизу цих місць.
Немає коментарів:
Дописати коментар